Мапа подій: концерт у Ханенків, акустичний семінар з соціології, ікони Криволапа, Лада Вербіна, Олександр Глядєлов
17 квітня, 2024
Фічери
Ключові мистецькі події в Україні
Проєкт «Практики розпізнавання. Виставка “Дефлорація”»
Дати: 28 березня 2024 — 28 квітня 2024
Адреса: Київ, вул. Лаврська, 28, (Мала Галерея Мистецького арсеналу)
Час роботи: Ср–Нд, 12:00–19:00
Ціна квитка: Вхід вільний
Організатор_ки: Лабораторія сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу»
Співорганізатор_ки: за підтримки Центру міської історії Центрально-Східної Європи, Георгія Косована, Олександра Соловйова та Олександри Кущенко
Куратор_ки: Анастасія Гаразд
Виставка — результат роботи Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу» в межах ширшого проєкту «Практики розпізнавання». Фокусуючись на дослідженні й осмисленні мистецького процесу 1990-х років в Україні, він складатиметься з чотирьох циклів, кожен із яких присвячений певній виставці, що помітно вплинула на артспільноту, мистецький процес чи інституцію. Так організатори хочуть створити поле для діалогу між різними поколіннями художників_ць і забезпечити тяглість українського мистецтва.
Перша подія з серії фокусується на виставці «Дефлорація», що відбулася 1990 року у тогочасному Суспільно-культурному центрі імені Леніна у Львові. Спершу вона не набула розголосу, проте пізніше стала феноменом і для сучасників, і для молодого покоління. За словами учасника оригінальної виставки Платона Сильвестрова, «дефлорація» означає «перманентну любов», «безмежність», яка не має початку та кінця. Саме через цей термін молоді художниці Оля Єрємєєва, Єва Кафідова, Настасія Лелюк і Марія Матяшова міркують про теми, що турбували учасників_ць проєкту 1990 року.
Перша подія з серії фокусується на виставці «Дефлорація», що відбулася 1990 року у тогочасному Суспільно-культурному центрі імені Леніна у Львові. Спершу вона не набула розголосу, проте пізніше стала феноменом і для сучасників, і для молодого покоління. За словами учасника оригінальної виставки Платона Сильвестрова, «дефлорація» означає «перманентну любов», «безмежність», яка не має початку та кінця. Саме через цей термін молоді художниці Оля Єрємєєва, Єва Кафідова, Настасія Лелюк і Марія Матяшова міркують про теми, що турбували учасників_ць проєкту 1990 року.
Виставковий проєкт «Український щоденник 2022–2023»
Дати: 28 березня 2024 — 28 квітня 2024
Адреса: Київ, вул. Хрещатик 2 (Національний центр «Український Дім»)
Час роботи: Вт–Нд, 11:00–19:00
Ціна квитка: 50/100 грн (є пільгові категорії)
Організатор_ки: Національний центр «Український Дім», Карась Галерея, Видавництво ArtHuss
Співорганізатор_ки: Ощадбанк і Visa
Куратор_ки: Євген Карась
Експозиція представить 375 робіт від 81 художника_ці, створені у 2022–2024 роках. Властиво, ці твори осмислюють особистий досвід нападу Росії на Україну. До виставки також долучені есеї та ретроспектива близьких за темою рисунків з багаторічного проєкту «А4, кулькова ручка». Заснований «Карась Галереєю» 2006 року, цей конкурс був призупинений у 2020 році. Поточний проєкт відзначає його відновлення.
Виставка «Пошти вже нема. Раз на тиждень приїжджає машина» Лади Вербіної
Дати: 5 квітня 2024 — 28 квітня 2024
Адреса: Київ, вул. Лютеранська, 6 (thesteinstudio)
Час роботи: Чт–Нд, 11:00–19:00
Ціна квитка: Вхід вільний
Організатор_ки: thesteinstudio
Куратор_ки: Мілена Хомченко
Персональний проєкт мисткині Лади Вербіної, що складається з живопису, аудіо й інсталяцій, рефлексує відчуття приналежності до місця та історію органічного зникнення, що відбувається на тлі зникнення через військову агресію РФ. «Пошти вже нема. Раз на тиждень приїжджає машина» — так казали мешканці_ки села Стара Гута на Хмельниччині, де жила бабуся Вербіної. Попри те, що художниця спостерігала за поступовим занепадом села, вона має надію на його можливе відновлення. Лада Вербіна давно працює з темою спогадів і архівації минулого, а також — із образами їжі, зокрема, хліба. Провідними образами виставки у thesteinstudio є волоський горіх, здобні булки, земляний рельєф і монети зі скарбнички-лебедя, які часто виступають центральними елементами локальних традицій і обрядів.
Виставка «Куди ніч, туди і сон» Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського
Дати: 6 квітня 2024 — 12 травня 2024
Адреса: Київ, вул. Терещенківська, 13 (Voloshyn Gallery)
Час роботи: Ср–Нд, 11:00–18:00
Ціна квитка: Вхід вільний
Організатор_ки: Voloshyn Gallery
Куратор_ки: Ксенія Малих
Виставка — продовження серіалу «Хвостосховище», перша частина якої була експонована в PinchukArtCentre, a друга у Voloshyn Gallery (обидві у 2021 році). Нові роботи — колажі, відео, малюнки на папері — розповідають про Клавдію Червоник, яка приблизно з 1945 по 1983 рік працювала будівельницею на Південмаші («Південний машинобудівний завод», «ПМЗ»). Там героїня будувала ракети-носії для ядерної зброї, через що вона почала бачити один повторюваний сон-жах: «город біля будинку, на який падають різні типи ракет продукції “ПМЗ”». Постійна параноя перетворила життя Клавдії на пекло і довела до самогубства. Це — частина створеного Рачинським і Ревковським уявного музею загибелі людської цивілізації, що ніби-то існує в майбутньому.
Даніїл Ревковський і Андрій Рачинський — дует українських художників, які працюють у таких медіа, як відео, фотографія, графіка та інсталяція. У своїй практиці поєднують фікційні та комеморативні практики: у цьому суперечливому поєднанні підходів художникам вдається гостро говорити про питання людської та колективної відповідальності за історичні події (зокрема, у проєкті «Степ Мікі Маусів», про який ми писали раніше).
Даніїл Ревковський і Андрій Рачинський — дует українських художників, які працюють у таких медіа, як відео, фотографія, графіка та інсталяція. У своїй практиці поєднують фікційні та комеморативні практики: у цьому суперечливому поєднанні підходів художникам вдається гостро говорити про питання людської та колективної відповідальності за історичні події (зокрема, у проєкті «Степ Мікі Маусів», про який ми писали раніше).
Виставка живопису та графіку Людмили Ястреб
Дати: 10 квітня 2024 — 21 квітня 2024
Адреса: Київ, бульвар Тараса Шевченка 12, (Національний музей Тараса Шевченка)
Час роботи: Вт–Нд, 10:00–18:00
Ціна квитка: 60/130/200 грн
Організатор_ки: Національний музей Тараса Шевченка
Людмила Ястреб (1945–1980) — художниця і графік, виразна учасниця групи одеських нонконформістів та міжнародних виставок із 1969 року. До 1964 року навчалася в Одеському художньому училищі ім. Грекова. Перша персональна виставка відкрилася в 1982 році в Одесі.
Виставка представить роботи Ястреб, в яких простежується зв’язок із мистецтвом Раннього Ренесансу, іконописом, народною вишивкою та малярством. Ключовим образом її практики було світло, пов’язане з філософією «нового порядку», де відсутні кордони між «початком» і «кінцем».
Виставка представить роботи Ястреб, в яких простежується зв’язок із мистецтвом Раннього Ренесансу, іконописом, народною вишивкою та малярством. Ключовим образом її практики було світло, пов’язане з філософією «нового порядку», де відсутні кордони між «початком» і «кінцем».
Виставка «Першообрази» Анатолія Криволапа
Дати: 11 квітня 2024 — 9 червня 2024
Адреса: Київ, вул. Антоновича 102-104 (ЦСМ M17)
Час роботи: Вт–Нд, 11:00–20:00
Ціна квитка: 70/100 грн
Організатор_ки: Центр сучасного мистецтва M17
Співорганізатор_ки: за підтримки Art Support Fund
Куратор_ки: Валерій Сахарук
Експозиція об’єднує абстрактні роботи, які характеризують творчість Анатолія Криволапа 1990-х – початку 2000-х, а також ікони, створені впродовж 2023 року. Художник пройшов довгий шлях експериментів із формою. Відхід від натуралістичної школи вчителя Віктора Пузиркова відбувся близько 1986 року, коли Криволап «знайшов свою техніку», перебуваючи в артгрупі «Живописний заповідник», що фокусувалась на ідеї чистого живопису. Пізніше він ще більше занурився в нові техніки та методи, зокрема, почав використовувати будівельні матеріали для текстури і руйнувати композицію картини. До ідеї візуального першообразу — світла — митець звернувся у 2007 році. Це і привело його до розпису церкви Покрови Пресвятої Богородиці у 2014–2022 роках. Цей досвід куратор виставки Валерій Сахарук називає злиттям «метафізики кольору» з метафізикою духу, до якого Криволап ішов все життя.
Відкриття — 11 квітня о 18:00. Вхід — за реєстрацією.
Відкриття — 11 квітня о 18:00. Вхід — за реєстрацією.
Фотовиставка «Прощання слов’янки» Олександра Глядєлова
Дати: 16 квітня 2024 — 19 травня 2024
Адреса: Київ, вул. Богдана Хмельницького, 62Б (White Space)
Час роботи: Вт–Нд, 11:00–18:00
Ціна квитка: Вхід вільний
Організатор_ки: Stedley Art Foundation
Куратор_ки: Олег Соснов
Назва проєкту «Прощання слов’янки» — посилання на однойменний марш 1912 року, що швидко став саундтреком імперських зазіхань російської армії. З початку 1970-х до середини 2000-х під цю музику відправлялися потяги на Москву з різних міст «пострадянського простору». У окупованому Сімферополі та Севастополі ця традиція досі актуальна, так само як і в РФ, звідки щодня на війну вирушають ешелони російських солдатів.
Для award-winning фотографа Олександра Глядєлова (1956 року народження) ця пісня докорінно змінила своє значення: з маршу-перемоги у Другій світовій війні вона стала акомпанементом сучасної агресії, геноциду та тотального руйнування, які провадить Росія. Виставка «Прощання слов’янки» — частина його боротьби з внутрішніми протиріччями та прийняття нової реальності. В експозиції представлені документальні фото, зроблені у Чечні, Азербайджані, Таджикистані, на Донбасі й під час повномасштабного вторгнення в Україну.
Для award-winning фотографа Олександра Глядєлова (1956 року народження) ця пісня докорінно змінила своє значення: з маршу-перемоги у Другій світовій війні вона стала акомпанементом сучасної агресії, геноциду та тотального руйнування, які провадить Росія. Виставка «Прощання слов’янки» — частина його боротьби з внутрішніми протиріччями та прийняття нової реальності. В експозиції представлені документальні фото, зроблені у Чечні, Азербайджані, Таджикистані, на Донбасі й під час повномасштабного вторгнення в Україну.
Концерт «Код Бароко 2.0» у Музеї Ханенків
Дати: 18 квітня 2024
Адреса: Київ, вул. Терещенківська 15 (Музей Ханенків)
Час роботи: 18:00
Ціна квитка: 200/300 грн.
Організатор_ки: Музей Ханенків
У межах програми «Крізь потаємні дверцята» в музеї Ханенків відбудеться концерт барокової музики. Крім можливості послухати клавесин у стінах музею, відвічувачі_ки отримають відповіді на питання про те, як музиканти XVI-XVII століття робили дипломатичну кар’єру, як музичні тренди подорожували Європою та які придворні скандали відбувалися під впливом музики. У програмі «Код Бароко 2.0» клавесиністки Олени Жукової ви почуєте твори Скарлатті, Бортнянського, Баха, Форкере тощо.
Проєкт «Пам’ятна записка» від резиденції «Вибачте номерів немає»
Дати: 19 квітня 2024
Адреса: Ужгород, вул. Капітульна, 33а (Закарпатський обласний народний музей архітектури та побуту)
Час роботи: 16:00
Ціна квитка: Вхід вільний
Організатор_ки: резиденція «Вибачте номерів немає»
Співорганізатор_ки: Закарпатський обласний народний музей архітектури та побуту, підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO та фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO
Куратор_ки: Петро Ряска
Проєкт резиденції «Вибачте номерів немає», курованої Петром Ряскою протягом багатьох років, фокусується на ролі культури та архітектури у ситуації тотальної екзистенційної війни РФ і столітньої імперської політики проти України. Одноденна виставка є спробою осмислення суперечливих аспектів української політики роботи зі спадщиною, таких як, значення радянського культурного спадку та монументів тої епохи (вони — свідчення минулого чи живі провідники ідеології?). Проєкт прагне зберегти цінність критичної пам’яті та позбавити спадщину СРСР колоніального імперського минулого.
Акустичний семінар «Соціологія та мистецтво: забутий діалог»
Дати: 24 квітня 2024
Адреса: Київ, вул. Володимирська, 60 (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Червоний корпус)
Час роботи: 17:30
Ціна квитка: Вхід за реєстрацією
Організатор_ки: Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Семінар сфокусований на зв’язку соціологічного та мистецького мислення та уяви. Як стверджує лектор, соціолог Володимир Шелухін, вони пов’язані з самого зародження соціології як науки — мистецтво є для неї ніби «пологовою травмою, залишеною Романтизмом». Ключовим для події є Український соціологічний інститут (УСІ) в Празі, що існував з 1924 по 1939 рік. Тут одні з перших фахівців молодої науки працювали, зокрема, над діалогом із мистецтвом. Протягом історії вони наснажували та взаємно трансформували одне одну, що можна простежити через дві постаті — соціолога, директора УСІ Микиту Шаповала та композитора, члена УСІ Федора Якименка.
Акустичну частину семінару забезпечить піаніст Павло Лисий, який останні роки вивчає спадщину Якименка. Виконавець зіграє фортепіанні твори Федора Якименка «празького періоду». Подія відбувається за нагоди 190-річчя Київського університету (1834) та століття Українського соціологічного інституту у Празі (1924).
Фестиваль «Борифест. Натхненні Аллою Горською»
Дати: 24 квітня 2024 — 28 квітня 2024
Адреса: Київ, вул. Хрещатик, 2 (Національний центр «Український Дім»)
Час роботи: 16:00–19:00
Організатор_ки: Національний центр «Український Дім», артфундація «Дукат»
Співорганізатор_ки: у співпраці з Фондом Алли Горської і Віктора Зарецького. Партнери проєкту і річної програми Українського Дому: АТ «Ощадбанк», Visa
«Борифест» — наслідок успіху виставки «Боривітер. Алла Горська», що відкрила постать української художниці десяткам тисяч людей. Фестиваль, що народився з ідей та ініціатив відвідувачів_ок експозиції, представить твори-рефлексії, присвяти, історичні оцінки та сімейні спогади про Аллу Горську.
В програмі — екскурсії, камерна опера від DakhTrio та Гогольfest, перформанс хореографині Кристини Шишкарьової, виступ камерного хору «Київ» (диригент Микола Гобдич), фортепіанний концерт композитора й саундартиста Олексія Шмурака, публічні інтервʼю з письменницею Оксаною Забужко та художницею Оленою Зарецькою (очільницею Фонду Алли Горської та Віктора Зарецького, онукою Алли Горської). Події відбуватимуться щовечора з середи 24 квітня до неділі 28 квітня, з 16:00 до 19:00,. Докладна програма буде відома пізніше.
Українські проєкти за кордоном
«Плетіння сіток»: Український павільйон на Венеційській бієнале
Дати: 20 квітня 2024 — 24 листопада 2024
Адреса: Італія, Венеція, Arsenale, Sale d’Armi, будівля А, поверх 1
Час роботи: щодня, 11:00–19:00 (з 20 квітня по 30 вересня), 10:00–18:00 (з 1 жовтня по 24 листопада)
Ціна квитка: Вхід за фестивальним квитком (10/15/20/30/40 EUR)
Організатор_ки: Український павільйон на 60-й Венеційській бієнале
Куратор_ки: Вікторія Бавикіна, Макс Горбацький
Назва «Плетіння сіток» відсилає до практики створення маскувальних сіток для захисту від ворожих систем розвідки. Для українського павільйону це — символ нашого суспільства, яке розвиває самоорганізовані мережі взаємопідтримки, щоб допомагати українській армії. Справжніх сіток у павільйоні не буде. Натомість там розташуються чотири артпроєкти від шести митців, дотичних до різних спільнот. Усі вони працюватимуть як фасилітатор_ки мистецького процесу, збираючи різноманітний досвід українців_ок як на батьківщині, так і за кордоном.
«Робота» Олександра Бурлаки — це традиційне вишите домоткане полотно, що стає тлом для особистих розповідей про події війни в інших роботах проєкту. Проєкт Каті Бучацької «Щирі вітання», що спирається на роботу з 15 нейрорізноманітними митцями, досліджує трансформацію мови в загрозливих для життя умовах через переосмислення клішованих привітань і побажань, які часто є пустою конвенцією, а не реальною необхідністю. Дуо Даниїла Ревковського та Андрія Рачинського представить проєкт «Цивільні. Вторгнення» — архів знайдених відео, знятих звичайними громадян_ками до та після російської окупації різних українських територій. Лія Достлєва та Андрій Достлєв покажуть іронічне дослідження стереотипів і очікувань від біженців під назвою «Comfort Work», до якого дует залучив українські громади по всій Європі. Кураторська команда наголошує, що всі ці роботи, що підсилюють одна одну, меншою мірою є власне творами. Це радше прояви реальності, що говорить сама за себе.
«Робота» Олександра Бурлаки — це традиційне вишите домоткане полотно, що стає тлом для особистих розповідей про події війни в інших роботах проєкту. Проєкт Каті Бучацької «Щирі вітання», що спирається на роботу з 15 нейрорізноманітними митцями, досліджує трансформацію мови в загрозливих для життя умовах через переосмислення клішованих привітань і побажань, які часто є пустою конвенцією, а не реальною необхідністю. Дуо Даниїла Ревковського та Андрія Рачинського представить проєкт «Цивільні. Вторгнення» — архів знайдених відео, знятих звичайними громадян_ками до та після російської окупації різних українських територій. Лія Достлєва та Андрій Достлєв покажуть іронічне дослідження стереотипів і очікувань від біженців під назвою «Comfort Work», до якого дует залучив українські громади по всій Європі. Кураторська команда наголошує, що всі ці роботи, що підсилюють одна одну, меншою мірою є власне творами. Це радше прояви реальності, що говорить сама за себе.
«Repeat After Me II»: Польський павільйон на Венеційській бієнале
Дати: 20 квітня 2024 — 24 листопада 2024
Адреса: Італія, Венеція, Giardini della Biennale Sestiere Castello, 30122
Час роботи: щодня, 11:00–19:00 (з 20 квітня по 30 вересня), 10:00–18:00 (з 1 жовтня по 24 листопада)
Ціна квитка: Вхід за фестивальним квитком (10/15/20/30/40 EUR)
Організатор_ки: Польський павільйон на 60-й Венеційській бієнале
Куратор_ки: Марта Чиж
Польщу на 60-й Венеційській бієнале представлятимуть митці з України — Відкрита група. Вони покажуть проєкт «Повторюй за мною II», що змальовує колективний портрет свідків війни РФ проти України. Робота Юрія Білея, Павла Ковача та Антона Варги — це аудіовізуальна інсталяція, заснована на дослідженні взаємодії між людьми, які постраждали від агресії Росії. У ній група створює так звані «відкриті ситуації»: свідки розповідають про свій досвід війни, вокалізуючи звуки вибухів ракет, автоматних пострілів, артилерійських обстрілів, криків — і запрошують повторювати за ними. «Повторюй за мною» було відзнято у 2022 та 2024 роках — у таборі для біженців під Львовом і за межами України. Проте навіть поза територією безпосередньої небезпеки ці звуки лишаються частиною травми. Відкрита група хоче донести до міжнародної аудиторії цей спільний досвід, незалежно від віку, походження, професійного та соціального статусу тощо.
Виставка «З України: Сміливі мріяти» у межах Венеційської бієнале
Дати: 20 квітня 2024 — 1 серпня 2024
Адреса: Італія, Венеція, Sestiere Dorsoduro, 874, 30123 (Palazzo Contarini Polignac)
Час роботи: Вт–Нд, 10:00–18:00
Ціна квитка: Вхід за фестивальним квитком
Організатор_ки: Фонд Віктора Пінчука та PinchukArtCentre
Куратор_ки: Бйорн Гельдхоф, Ксенія Малих, Олександра Погребняк
Виставка «З України: Сміливі мріяти», що увійшла до паралельної програми Венеційської бієнале 2024, розповідає про проблиск надії на краще майбутнє після російського вторгнення в Україну. В експозиції представлений наратив про «розквіт крихкої людської особистості» попри жахи світу. Роботи українських та міжнародних митців і мисткинь тут «засвідчують суворі реалії війни, зберігаючи зерна надії».
Дні попередніх показів виставки — 17 та 19 квітня, з 10:00 до 18:00.
To read more articles about contemporary art please support Artslooker on Patreon
Share:
