Фічери

Voloshyn Gallery представляє поп-ап виставку «Пам'ять на її обличчі»

8 лютого, 2022


Voloshyn Gallery представляє поп-ап виставку «Пам'ять на її обличчі». Куратором проєкту виступив Омар Лопес-Чахуд (artistic director та куратор ярмарку Untitled.Art, Маямі).

Виставка триватиме з 5 по 28 лютого.

Це перша групова виставка українських художників в Маямі.

У проєкті беруть участь: Нікіта Кадан, Леся Хоменко, Ніколай Карабінович, Марія Сулименко та Олексій Сай.

«Пам'ять на її обличчі» — це спроба показати рефлексію митців на історичні події й процеси, взаємодію минулого та теперішнього, і погляд авторів на майбутнє.
Художники та художниці підіймають у своїх роботах теми національної ідентифікації, руйнування і відродження. 

В рамках поп-ап виставки Voloshyn Gallery представляє роботи Нікіти Кадана із серії «Зламане древко» та «Стрибок тигра».
Назва «Стрибок тигра» — це посилання на філософську концепцію Вальтера Бенджаміна про «стрибок тигра» у минуле у пошуках енергії для актуалізації сучасної політичної боротьби.

«Стрибок тигра» — це реконструкція саморобних списів, виготовлених зі звичайних інструментів, які використовували робітники Горлівського машинобудівного заводу під час збройного повстання в 1905 році. Протести робітників були спрямовані проти бельгійського керівника фабрики. Ця історія повстання, з одного боку, пов’язана з роллю європейців у першій модернізації Донбасу. З іншого боку, це історія беззаконня, трудової боротьби та революції в межах Російської імперії.

У серії робіт «Зламане древко» автор звертається до авангардистської спадщини (зокрема, до творчості художника Василя Єрмілова) та переосмислює її в сучасній манері. «Зламане древко» складається з залізних щитів, покритих застиглою смолою, та фотографій, надрукованих на шовковій тканині із зображеннями руїн будівель, спричинених бойовими діями на Донбасі.

Леся Хоменко у своїй творчості деконструює наративність образу та перетворює картини на об’єкти.
Завдяки інтересові до зіставлення та порівняння історії та міфів, авторка виявляє способи візуальної маніпуляції.

Як правило, у своїх роботах Леся Хоменко створює складні висловлювання із сильним критичним потенціалом. В рамках виставки Леся Хоменко представляє роботи на біфлексі, де авторка продовжує працювати над деконструкцією фігуративного зображення й аналізом всіх елементів картини, а також роботи з ранніх серій «Велетні» та «Сородна праця».

Робота із серії «Bombed» Олексія Сая постає своєрідною реакцією мистецтва на події, де автор руйнуючи старіші роботи, створює зображення розбомблених пейзажів України з висоти пташиного польоту.

Акварельні картини Марії Сулименко з проекту «Скляний світ людей і речей» містять у собі і простоту, і лаконізм, і водночас те, що зачаровує глядачів.

Все, що відбувається, нагадує сповільнені або застиглі в космосі картинки, і занурюється в атмосферу прозорого сірого повітря. Авторка делікатно і досконало зібрала усі деталі, але при цьому глядач зберігає відчуття імпровізації та невимушеності. Персонажі картин Марії виходять зі своєрідної епохи й розміщені у досить умовно, іноді наївно позначеному середовищі, образи якого відсилають скоріше до підсвідомого ніж до явного. В цій атмосфері абсурдності того, що відбувається є щось навіть вельми екзистенційне.

«Gypsytechno» — це постійна мультимедійна робота Ніколая Карабіновича, яка залучає кадри з ромських свят у балканському регіоні та техно-діджейські сети самого автора. У своїй роботі актор поєднує два явища, які, здавалося б, є абсолютно протилежними, але насправді мають багато спільного — сільський фестиваль та техно-музику. Повна невинність цих відео є фундаментальною в роботі. Це оригінальні відео без жодних редагувань.

Детальніша інформація про виставку за посиланням.Share: