Галерея Naked Room представляє виставку Валентина Радченко і Станіслава Туріни: «Біль / Це не моє»
2 лютого, 2022
Фічери
Галерея Naked Room представляє виставку Валентина Радченко та Станіслава Туріни «Біль / Це не моє» за кураторства Каті Лібкінд.
Як зазначає кураторка:
В практиках цих авторів можна знайти надто багато спільного і можна просто впізнати річ або ж зашпортатись об неї думкою. Обидва автори довгий час жили в просторах переповнених дуже схожими речами, їхня кількість і ритм впливають на фактуру думки. Предмети в їхніх практиках набувають реальної та магічної важкості, це канали для різного роду зв'язків. Моя розповідь може бути надто буквальною і намагатиметься щось пояснити самій собі, тож якщо ви не хочете роз'яснень, то рекомендую переключитися відразу на тексти авторів. "Біль" Валентина або Велика енциклопедія порядку.
Всі роботи Валентина за час його свідомої художньої практики (близько 2 останніх років) розпалися на біль і не біль. Не біль з'явилася, тому що для болю не все підходить, але майже все. Коли Валентин пояснював мені, чому те чи інше є болем, мене захопила різноманітність причин і точок цього болю: машина це біль, нуль це біль, мінус це біль, дідусь та бабуся це біль, я це біль, жінка це біль, донбас це біль, праворуч у мене біль, не можна це біль, титанік це біль, скорпіон це біль...
Один із головних героїв його робіт крім самого Валентина це скорпіон. Істота що існує як почуття, іноді вона має власну форму, та буває що лише мається на увазі та перебуває між цих форм, як емоційний фон. Я не можу в точності вловити визначення цього почуття бо воно мігрує, але те що мені вдалося сформулювати із розмов з Валентином про скорпіона це - тривога сексуального характеру, щось, що пов'язане з агресивним фліртом або ревнощами. Пояснення Валентина багато чого відмикають в його роботах, тож раджу послухати декілька подкастів від автора за QR кодами біля робіт.
Кураторка Катя Лібкінд продовжує:
Нескінченний натюрморт Стаса Туріни — практика 11-ти років. Виникла як тренажер для малюнку з почуття недостатнього професіоналізму. Стас створює власний метод фонд щоб тримати себе на етапі навчання. Як зазвичай в навчанні, поштовхом був діалог із рядом авторів, та в деякій мірі наслідування картоплі Пікуля в просторі Макова. Така уважна і тривала практика вочевидь не здатна триматися на одному етапі бо її чекає успіх. Тож з часом функція перетворилась на задоволення від влади над об'ємом. Далі втомленість від цього задоволення зайшла в глухий кут, тобто, сформувалася в проект. Відомо, як потрібно вчиняти з проектами, щоб подивитись на них інакше або покінчити з ними назавжди — показати.
В 2013 році на виставціі «89 днів зими» у Львові (кураторський проект Антона Варги та Анатолія Татаренка, що тривав 90 днів у квартирі на вулиці Джерельній) Стас показав частину натюрморту вперше і назвав це «Поява». В 2015 році на виставці «Нічого особливого» в Ужгороді Стас показав частину натюрморту вдруге. Тоді Іван Небесник прокоментував це як «графіка для інтровертів».
В свою чергу художник Станіслав Туріна зазначає:
Це не моє, тобто це не сама моя думка, вона просто зашпорталась тут, впала і випадково прийняла форму, не на довго. Натюрморт із закладок для думки, що тривожно кидається в пошуках вислову. Зазвичай, довго не оформлена думка намагається перевести все в почуття провини, але раптом вона чіпляється за крихту на простирадлі, може й за моє власне тіло. Рятівна чорна крихта прийшла збити нас з пантелику і стати головною зараз. Виявляється хтось поклав її туди і цього достатньо, щоб остаточно відволікти мене від тривоги, котра поки не встигла зміцнити і втопити мене. Дуже заспокоює, коли вся увага зосереджується в одній точці й не треба турбуватися про те, що я чогось не помітила. Погляд облизує крихту, роблячи її гладкою і привабливою формою для моєї думки, я піддаюся, це схоже на першу радість від малювання об'єму. Метод фонд в серванті саме так як він простояв багато років в селі Павшині, де був створений. Графіка в стопці, бо її кількість дозволяє побачити все, лише у часі (кожна робота тут триває 5 секунд).
Latest
