Відкриття персонального проєкту Сергія Петлюка у Voloshyn Gallery

У 2019 році Відкрита Група, готуючись до Венеційської бієнале, зробила дуже відважний, але й  утопічний крок — спробувала скласти список всіх «нині живучих українських  художниць/художників». Стати частиною цього списку можна було всім тим охочим без  відбору, хто вважав себе частиною сучасної української художньої спільноти.

Згідно з прес-релізом і отриманим електронним листам, тим, хто заповнив анкету, стало відомо, що: «офіційно ви є художником / художницею 58-ої Венеційської бієнале» та «протягом тривання проєкту, жорсткий диск з даними всіх учасників проєкту буде подарований неіснуючому  державному музею сучасного мистецтва України, і фактично започаткує його колекцію». 

Відповідно, цим актом, 1143 людини з одного боку десакралізували сам статус учасника Венеційської бієнале, а з іншого фактично легітимізували свою роль у внутрішньо українському мистецькому полі. 

Саме цей відкритий список Сергій Петлюк бере за основу у своїй новій роботі, ставлячи запитання: ким є український(а) художник(ця) в локальному та глобальному дискурсах, якою є його/її видимість, яким є арт ринок (якщо він є) в Україні і яка роль локальних арт інституцій в цих процесах.