Що відбувається: мистецькі події в Україні та в Європі
27 жовтня, 2023
Фічери
В Україні
Виставка «Візуальна історія Миколаєва»
Дати: 13.10.2023 – 30.11.2023
Адреса: Миколаїв, Варварівський узвіз 5а, *8 ПРИЧАЛ
Час роботи: Чт–Пт, Нд, 15:00–19:00
Організатор/-ки: *8 ПРИЧАЛ, MYPH
Співорганізатор/-ки: Фінансування здійснюється зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.
Куратор/-ки: Артем Гумілевський. Проєктний менеджер: Сергій Мельниченко.
«Візуальна історія Миколаєва» — виставка 20 авторів та авторок школи концептуальної та арт фотографії MYPH, яка фіксує вплив війни на місто Миколаїв та морально-психологічний стан місцевого населення. Місто, дев’ять місяців перебуваючи на лінії фронту, зазнало тяжких випробувань, обстрілів та загрози окупації. Цей проєкт має на меті зберегти та представити візуальний слід досвіду, через який пройшло місто, допомогти відновити моральний дух місцевої громади, а також, підкреслити силу та винахідливість миколаївців, які призвели до присвоєння Миколаєву звання «міста-героя».
На виставці представлені роботи наступних авторів та авторок: Вячеслав Тешнер, Максим Голуб, Алеся Тищук, Наталі Агризкова, Олена Буря, Андрій Рублевик, Артем Гумілевський, Ольга Борисенко, Андрій Чебанов, Лі Білецька, Марія Горшкова, Марина Бродовська, Наталя Лебідь, Павло Луговий, Роксолана Засядько, Станіслав Остроус, Тетяна Тіткова, Валерія Міргородченко, Ксенія Петровська та Сергій Мельниченко.
Проєкт передбачає проведення 5 публічних програмних заходів: майстер клас з арт-терапії, публічна дискусія про роль культури в місті під час війни, публічна дискусія щодо інтеграції переселених закладів культури та художників, публічні діалоги з учасниками виставки, та кураторську екскурсію. Дати заходів будуть оголошені на Instagram-сторінках MYPH та *8 ПРИЧАЛ.
MYPH — школа концептуальної та арт фотографії, заснована у 2018 році Сергієм Мельниченком в його рідному місті Миколаїв. Швидко набула розголосу по всій Україні. Заклад спрямований на розширення розуміння сучасної концептуальної та художньої фотографії серед фотографів.
Сергій Мельниченко — фотограф, народився в 1991 році в Миколаєві, Україна. Фотографією почав займатися в 2009 році. Засновник школи концептуальної та арт фотографії «MYPH» у 2018 році. Член UPHA (Української Фотоальтернативи). Учасник більш ніж 150 персональних та групових виставок, ярмарок та фестивалів по всьому світу. Фотографії Сергія знаходяться в приватних і публічних колекціях у США, Гонконзі, Україні, Польщі, Франції, Німеччині, Бельгії, Литві, Чехії, Японії, Нідерландах, Італії, Швейцарії, Норвегії та ін.
Артем Гумілевський — фотограф, народився 1986 року в Миколаєві. Почав займатися комерційною фотографією в 2019 році, того ж року пройшов курс художньої фотографії в школі MYPH Сергія Мельниченко. Фіналіст конкурсу NIDA OFF в рамках фотографічного семінару в Ніді, Литва (2021,2023). Переможець Global Peace Photo Award (Австрія, 2022). Номінант PinchukArtCentre Prize (Україна, 2022).
Сергій Мельниченко — фотограф, народився в 1991 році в Миколаєві, Україна. Фотографією почав займатися в 2009 році. Засновник школи концептуальної та арт фотографії «MYPH» у 2018 році. Член UPHA (Української Фотоальтернативи). Учасник більш ніж 150 персональних та групових виставок, ярмарок та фестивалів по всьому світу. Фотографії Сергія знаходяться в приватних і публічних колекціях у США, Гонконзі, Україні, Польщі, Франції, Німеччині, Бельгії, Литві, Чехії, Японії, Нідерландах, Італії, Швейцарії, Норвегії та ін.
Артем Гумілевський — фотограф, народився 1986 року в Миколаєві. Почав займатися комерційною фотографією в 2019 році, того ж року пройшов курс художньої фотографії в школі MYPH Сергія Мельниченко. Фіналіст конкурсу NIDA OFF в рамках фотографічного семінару в Ніді, Литва (2021,2023). Переможець Global Peace Photo Award (Австрія, 2022). Номінант PinchukArtCentre Prize (Україна, 2022).
Виставка «Моторош» Олени Домбровської
Дати: 28.09.2023 – 07.11.2023
Адреса: Одеса, вул. Пушкінська 9, Одеський музей західного і східного мистецтва
Час роботи: Чт–Пн, 10:30 – 17:00
Ціна квитка: 100 грн.
Організатор/-ки: WEartMuseum / Одеський музей західного і східного мистецтва
Співорганізатор/-ки: Музей сучасного мистецтва Одеси
Куратор/-ки: Анна Мороховська
Виставка «Моторош» — перший результат довготривалої співпраці Одеського музею західного та східного мистецтва та Музею сучасного мистецтва Одеси.
Моторош — почуття небезпеки, що насувається. Воно виникає неконтрольовано та буває різної сили та відтінків: від легкого занепокоєння до панічного жаху. На однойменній виставці мисткиня перетворила це почуття в серію творів «Видовища» та показала тяжкість боротьби з жахом та болем у форматі відеоарту.
Олена Домбровська народилася в Одесі 1985 року. У 2002-2007 навчалася в Одеській художній школі імені Грекова на кафедрі живопису. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури у 2014 році (Київ) за спеціальністю монументальний живопис. Співзасновниця художньої організації KNO (Kyiv Non Objective).
Виставка «Шити по живому»
Дати: 19.10.2023 – 14.11.2023
Адреса: Київ, вул. Січових Стрільців 23а, галерея Avangarden
Час роботи: Пн–Нд, 10:00–22:00
Ціна квитка: Вхід вільний
Організатор/-ки: Avangarden gallery
Співорганізатор/-ки: за підтримки Гете Інституту в рамках гранту екстреної допомоги для діячів культури.
Куратор/-ки: Валерія Плєхотко, Соня Юхимова, Анна Юхимець.
Проєкт сформувався торік як моментальна реакція на початок повномасштабного вторгнення росії на територію України. Ця виставка — колаборація між художницею Марією Митрофановою та українськими письменниками та поетами Євгенією Бєлорусець, Данилом Галико, Микитою Козачинським, Сонею Юхимовою, Маріанною Максимовою (Євою Райською).
Вислів «шити по живому» відсилає до усталеної метафори з української мови, яка позначає чутливу тему та процес її обговорення з тими, кого вона торкається. Шити по живому — це говорити про найбільш чутливе, хворобливе й інтимне.
Коли виставка проходив у Берліні, ми опублікували вірші, представлені в проекті.
Вислів «шити по живому» відсилає до усталеної метафори з української мови, яка позначає чутливу тему та процес її обговорення з тими, кого вона торкається. Шити по живому — це говорити про найбільш чутливе, хворобливе й інтимне.
Коли виставка проходив у Берліні, ми опублікували вірші, представлені в проекті.
Виставка «Темне» Петра Сметани
Дати: 19.10.2023 – 03.11.2023
Відкриття: 19 жовтня о 18:00
Адреса: Київ, вул. Євгена Чикаленка, 21а, ЦСМ «Білий Світ»
Час роботи: Ср–Нд, 11:00–19:00
Ціна квитка: Вхід вільний
Організатор/-ки: ЦСМ «Білий Світ» (White World)
Виставка «Темне» представляє живопис Петра Сметани, що відображає роздуми митця про початок і основу речей, що залишається поруч з нами щодня і ніколи не втратить своїх прав.
Це — не перша виставка Петра Сметани в ЦСМ Білий Світ. Попередній проєкт «Проходячи повз монастир» (2021) розповідав про протистояння людини з невизначеністю та метушнею, прагнення до безпеки та розміреного життя. Нині ж Петро Сметана пірнає ще глибше в прірву реальності, досліджує фундаментальні властивості матерії, з якої зітканий цей світ. І будує власні, особливі стосунки з Темним.
«Темне – те, що залишається після яскравих спалахів світла. Темне, яке повільно кружляє в повітрі і повільно опадає, забарвлюючи все собою. Темне, як обов’язкове та вимушене явище нашого сьогодення. Темне, як сажа, з якої все почалося, як первісний праобраз. І сажа як наслідок руйнувань. Темне, як етап перед народженням», — так описують тему виставки в анонсі.
Петро Сметана — український художник, народився 1985 року в місті Самбір, що на Львівщині, живе та працює у Львові. Закінчив Львівський Національний Лісотехнічний Університет, спеціальність дизайн, в 2008 р. Член НСХ України з 2012 р. Учасник міжнародної стипендіальної програми Gaude Polonia 2016 року.
Це — не перша виставка Петра Сметани в ЦСМ Білий Світ. Попередній проєкт «Проходячи повз монастир» (2021) розповідав про протистояння людини з невизначеністю та метушнею, прагнення до безпеки та розміреного життя. Нині ж Петро Сметана пірнає ще глибше в прірву реальності, досліджує фундаментальні властивості матерії, з якої зітканий цей світ. І будує власні, особливі стосунки з Темним.
«Темне – те, що залишається після яскравих спалахів світла. Темне, яке повільно кружляє в повітрі і повільно опадає, забарвлюючи все собою. Темне, як обов’язкове та вимушене явище нашого сьогодення. Темне, як сажа, з якої все почалося, як первісний праобраз. І сажа як наслідок руйнувань. Темне, як етап перед народженням», — так описують тему виставки в анонсі.
Петро Сметана — український художник, народився 1985 року в місті Самбір, що на Львівщині, живе та працює у Львові. Закінчив Львівський Національний Лісотехнічний Університет, спеціальність дизайн, в 2008 р. Член НСХ України з 2012 р. Учасник міжнародної стипендіальної програми Gaude Polonia 2016 року.
Проєкт Держмистецтв «Історії роду. Голодомор»
Дати: 24.10.2023 – 25.11.2023
Місце: онлайн
Організатор/-ки: Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти
До 90-тих роковин Голодомору 1932–1933 років Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти запускає онлайн-проєкт «Голодомор. Історії роду», покликаний вшанувати пам’ять жертв трагедії та спонукати українців досліджувати історію власного роду. Протягом місяця, до Дня пам’яті жертв голодоморів, який цьогоріч припадає на 25 листопада, Держмистецтв публікуватиме у своїх соцмережах історії, записані зі слів очевидців, які пережили Голодомор 1932–1933 років.
«З опублікованих на цю тему книг, статей, списків тощо, ми знаємо страшні розповіді від людей, які пережили Голодомор, але чи кожен з нас знає історію, яка відбулась у його власній родині? Чи запитували ви своїх дідусів, бабусь, прадідів та прабабусь про те, що діялося з ними в голодні роки? Так, багато хто з них боявся говорити про ці страшні події роками і відганяв від себе ці спогади, але сьогодні їхні історії важливі як ніколи, бо є свідченнями того горя, що творилось на нашій землі. Горя, про яке не варто забувати ніколи», — розповідає Держмистецтв.
Першу історію, записану Держмистецтв зі слів Ніни Білецької, онуки Наталії Матушевич, яка пережила Голодомор, можна знайти на Facebook- чи Instagram-сторінці агентства. Також ви можете надіслати свою родинну історію, пов’язану з Голодомором, додавши світлини родичів, на e-mail: press@arts.org.ua.
Виставка «Коло Овідія» Андрія Чебикіна
Дати: 26.10.2023 – 17.11.2023
Адреса: Київ, вул. Глибочицька 32В, галерея ABC-арт.
Час роботи: Вт–Сб, 12:00–18:00
Ціна квитка: Вхід вільний
Організатор/-ки: галерея ABC-арт.
«Коло Овідія» — персональна виставка українського художника Андрія Чебикіна, що презентує його оригінальну графіку останніх років, зокрема ілюстрації до творів Овідія.
У межах експозиції також презентують унікальне видання «Любощів» Овідія (видання «Апріорі», Львів, 2021 рік).
Андрій Чебикін народився 1946 р. в місті Гайсин на Вінниччині. Професор, ректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (1989–2020).
У межах експозиції також презентують унікальне видання «Любощів» Овідія (видання «Апріорі», Львів, 2021 рік).
Андрій Чебикін народився 1946 р. в місті Гайсин на Вінниччині. Професор, ректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (1989–2020).
Цикл «Незавершені історії: нові твори з колекції»: Презентація робіт Давида Бурлюка
Дати: 28.10.2023
Адреса: Київ, вул. Грушевського 6, НХМУ (NAMU)
Час роботи: 12:00–17:00
Ціна квитка: 50/100/150 грн.
Реєстрація: http://surl.li/mlkgm
Організатор/-ки: Національний художній музей України
Нещодавно до колекції Національного художнього музею України надійшли дві роботи Давида Бурлюка — яскравого футуриста, експериментатора, перформера, українського митця світової слави, який завжди був у вирі мистецьких подій.
З 1922 року Бурлюк мешкав у США, де залишилася левова частка його творчої спадщини. Роботи, передані до NAMU цього року, належать саме до повоєнного періоду, який в колекції досі був не представлений. «Натюрморт біля моря» (середина ХХ ст.) і «Березень» (1946) мають свою історію — музею їх подарував Джон Ґрінстайн, який їх отримав їх у спадок від своєї тітки Ілейн Ґілберт Ґрін. Утім, цього б не відбулося без друзів музею, серед яких Ігор Аронов, Михайло Горобець, Олеся Геращенко, Олександр Демко і Данило Волинець.
Подивитись роботи Бурлюка можна з 12 по 17 годину 28 жовтня. До того, передбачена публічна програма:
14:00 — майстер-клас для дорослих і підлітків за мотивами творчості Давида
Бурлюка «Коні в кольоровій каруселі». Відвідувачі вивчатимуть взаємодію кольору, фактури і лінії, поговорять про творчий шлях Давида Бурлюка, його формулу «живопис — колірний простір», взаємодію кольору, лінії, площини і фактури, що перетворюють форму на площині на форму у просторі.
17:00 — презентація нових робіт Давида Бурлюка та аналоговий саунд від Музею українського грамзапису, завдяки якому ми спробуємо відтворити атмосферу повоєнного часу в Америці.
Вартість відвідування експозиції — 50 грн, презентації — 100 грн, майстер-класу — 150 грн.
З 1922 року Бурлюк мешкав у США, де залишилася левова частка його творчої спадщини. Роботи, передані до NAMU цього року, належать саме до повоєнного періоду, який в колекції досі був не представлений. «Натюрморт біля моря» (середина ХХ ст.) і «Березень» (1946) мають свою історію — музею їх подарував Джон Ґрінстайн, який їх отримав їх у спадок від своєї тітки Ілейн Ґілберт Ґрін. Утім, цього б не відбулося без друзів музею, серед яких Ігор Аронов, Михайло Горобець, Олеся Геращенко, Олександр Демко і Данило Волинець.
Подивитись роботи Бурлюка можна з 12 по 17 годину 28 жовтня. До того, передбачена публічна програма:
14:00 — майстер-клас для дорослих і підлітків за мотивами творчості Давида
Бурлюка «Коні в кольоровій каруселі». Відвідувачі вивчатимуть взаємодію кольору, фактури і лінії, поговорять про творчий шлях Давида Бурлюка, його формулу «живопис — колірний простір», взаємодію кольору, лінії, площини і фактури, що перетворюють форму на площині на форму у просторі.
17:00 — презентація нових робіт Давида Бурлюка та аналоговий саунд від Музею українського грамзапису, завдяки якому ми спробуємо відтворити атмосферу повоєнного часу в Америці.
Вартість відвідування експозиції — 50 грн, презентації — 100 грн, майстер-класу — 150 грн.
World Press Photo 2023
Дати: 08.11.2023 – 03.12.2023
Адреса: Київ, бульвар Тараса Шевченка 12, Національний музей Тараса Шевченка
Час роботи: Вт–Нд, 10:00–18:00
Ціна квитка: 100 грн.
Організатор/-ки: Національний музей Тараса Шевченка
Співорганізатор/-ки: World Press Photo, Odesa Photo Days, за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.
Виставка World Press Photo 2023 представляє результати щорічного конкурсу World Press Photo, найкращі зразки фотожурналістики та документальної фотографії за 2022 рік.
Глобальним переможцем конкурсу World Press Photo 2023 став український фотограф Євген Малолєтка зі світлиною «Авіаобстріл пологового будинку в Маріуполі», яку він зняв під час перебування в оточеному місті в березні 2022 року. Загалом в експозиції будуть представлені роботи всіх 24 регіональних переможців з 23 країн світу. Вони відображають головні новини 2022 року, а також важливі події, проігноровані мейнстримними ЗМІ: від документації війни Росії в Україні та історичних протестів в Ірані до реалій Афганістану під контролем Талібану та кліматичної кризи в Марокко, Австралії, Перу і Казахстані.
«Для журі було важливо відзначити історії з України і не уникати при цьому шокуючих зображень, тому що війна є війна, і світ має бачити її саме такою», — розповідає голова Європейського журі World Press Photo 2023, кураторка та засновниця міжнародного фестивалю сучасної фотографії Odesa Photo Days Катерина Радченко.
«Фотографії, що ми обрали, найкращим чином характеризують 2022 рік. Вони слугуватимуть історичними свідченнями для майбутніх поколінь, щоб ті змогли озирнутися назад і, маю надію, винести з них уроки», — говорить фоторедактор The New York Times, співзасновник Diversify Photo та голова глобального журі конкурсу Брент Льюїс.
Відкриття виставки — 8 листопада о 18:00, вхід вільний. В інші дні вхідний квиток коштуватиме 100 грн.
Глобальним переможцем конкурсу World Press Photo 2023 став український фотограф Євген Малолєтка зі світлиною «Авіаобстріл пологового будинку в Маріуполі», яку він зняв під час перебування в оточеному місті в березні 2022 року. Загалом в експозиції будуть представлені роботи всіх 24 регіональних переможців з 23 країн світу. Вони відображають головні новини 2022 року, а також важливі події, проігноровані мейнстримними ЗМІ: від документації війни Росії в Україні та історичних протестів в Ірані до реалій Афганістану під контролем Талібану та кліматичної кризи в Марокко, Австралії, Перу і Казахстані.
«Для журі було важливо відзначити історії з України і не уникати при цьому шокуючих зображень, тому що війна є війна, і світ має бачити її саме такою», — розповідає голова Європейського журі World Press Photo 2023, кураторка та засновниця міжнародного фестивалю сучасної фотографії Odesa Photo Days Катерина Радченко.
«Фотографії, що ми обрали, найкращим чином характеризують 2022 рік. Вони слугуватимуть історичними свідченнями для майбутніх поколінь, щоб ті змогли озирнутися назад і, маю надію, винести з них уроки», — говорить фоторедактор The New York Times, співзасновник Diversify Photo та голова глобального журі конкурсу Брент Льюїс.
Відкриття виставки — 8 листопада о 18:00, вхід вільний. В інші дні вхідний квиток коштуватиме 100 грн.
World Press Photo — незалежна некомерційна організація, заснована 1955 року, яка підтримує фотожурналістику. Однойменна премія є однією з найбільш престижних у своїй сфері. Щороку після конкурсу проходить виставка переможних фотографій, також їх публікують у фотокнизі кількома мовами.
Євген Малолєтка — український фотограф і фотожурналіст, відомий фотографіями блокади Маріуполя російськими військами у 2022 році. Власник Пулітцерівської премії за служіння суспільству, яку Малолєтка розділив із Мстиславом Черновим, Василісою Степаненко та Лорі Гіннантом, та Пулітцерівської премії за новинну фотографію, розділеної з іншими фотографами.
Євген Малолєтка — український фотограф і фотожурналіст, відомий фотографіями блокади Маріуполя російськими військами у 2022 році. Власник Пулітцерівської премії за служіння суспільству, яку Малолєтка розділив із Мстиславом Черновим, Василісою Степаненко та Лорі Гіннантом, та Пулітцерівської премії за новинну фотографію, розділеної з іншими фотографами.
Електроакустична майстерня звуку зі Стасом Бобрицьким
Дати: 08.11.2023
Адреса: Київ, вул. Велика Житомирська 4, відділ мистецтв Публічної Бібліотеки ім. Лесі Українки
Час роботи: 17:00
Ціна квитка: Вхід за реєстрацією
Реєстрація: https://shorturl.at/rzC14
Організатор/-ки: Публічна Бібліотека ім. Лесі Українки
На події Стас Бобрицький розповідатиме про електроакустичну імпровізацію (EAI) — жанр експериментальної музики, який уникає чітких визначень та погано піддається спробам провести межі.
«При першому знайомстві з записами британського колективу AMM слухачеві навіть не дуже зрозуміло, чи це все ще музика, чи вже територія “чистого саунду”? І якщо таки існує “музика про звук” — то як це взагалі сприймати? Що має статися в житті джазового музиканта, щоб відмовитися від мелодій/гармоній/ритмів і почати грати шумові текстури? Як Кіт Роу, Томас Лен, Тошимару Накамура та інші переосмислили саме поняття “музичний інструмент”?», — такі питання Бобрицький розгляне під час події.
Стас Бобрицький — музикант, відомий експериментальним імпровізаційним підходом до музики. Учасник спільноти ParaNoise, що займається рок-музикою з елементами імпровізації, та тріо Brainhack Musicbox (разом із саксофоністом Павлом Лісовським і альтистом Антоном Болденком).
Українські проєкти за кордоном
Ukrainian Film Festival Berlin 2023
Дати: 25.11.2023 – 29.11.2023
Адреса: Німеччина, Берлін, кінотеатр Colosseum й інші локації
Організатор/-ки: Ukrainian Film Festival Berlin
Співорганізатор/-ки: за підтримки кінокомпанії Medienboard Berlin–Brandenburg і DEFA Stiftung.
4-й фестиваль українського кіно в Берліні спонукає до роздумів на тему дому. Підбірка фільмів фестивалю пропонує унікальні визначення слова «дім» — від особистих історій режисерів, які втекли від війни, до кінематографічних досліджень України в 1990-х.
В списку стрічок, які покажуть на фестивалі:
— «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова;
— «Ми не згаснемо» Аліси Коваленко;
— «Залізні метелики» Романа Любого;
— «Ля Палісіада» Пилипа Сотниченка;
— «Правило двох стін» Девіда Гутніка;
— «Ти мене любиш?» Тоня Ноябрьова;
— «Три жінки» Максима Мельника;
— «Звідки куди» Мачека Хамели;
— «Люксембург, Люксембург» Антоніо Лукіча;
— «Довбуш» Олеся Саніна;
— UA Shorts: Bridging the Gap & No Time Like Home.
Крім основної програми, команда фестивалю вперше підготувала дві спеціальні програми. До ретроспективної програми Ukrainian Poetic Cinema увійдуть фільми:
— «ВАВИЛОН ХХ», режисерський дебют актора Івана Миколайчука. Дія відбувається в мальовничому українському селі Вавилон у 1920-х роках. Стрічка досліджує зіткнення між старим і новим політичними світами.
— «Така пізня, така тепла осінь», ще один шедевр Івана Миколайчука. Головний герой — селянин Руснак, який відкриває свою національну ідентичність на Буковині.
— «Білий птах з чорною ознакою», знаковий фільм епохи українського кіно від режисера Юрія Іллєнка.
— «Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди», режисер Михайло Іллєнко.
Друга програма — «Грузинський фокус» — знак солідарності з грузинськими кінематографістами. В її межах покажуть 3 стрічки, зняті в Україні:
— «Автопортрет на кордоні», режисерка Анна Дзяпшипа (2023);
— «Власна кімната», режисер Йосеб Бліадзе (2022);
— «Чарівна гора», режисери Маріам Чачіа та Нік Фойгт (2023).
В списку стрічок, які покажуть на фестивалі:
— «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова;
— «Ми не згаснемо» Аліси Коваленко;
— «Залізні метелики» Романа Любого;
— «Ля Палісіада» Пилипа Сотниченка;
— «Правило двох стін» Девіда Гутніка;
— «Ти мене любиш?» Тоня Ноябрьова;
— «Три жінки» Максима Мельника;
— «Звідки куди» Мачека Хамели;
— «Люксембург, Люксембург» Антоніо Лукіча;
— «Довбуш» Олеся Саніна;
— UA Shorts: Bridging the Gap & No Time Like Home.
Крім основної програми, команда фестивалю вперше підготувала дві спеціальні програми. До ретроспективної програми Ukrainian Poetic Cinema увійдуть фільми:
— «ВАВИЛОН ХХ», режисерський дебют актора Івана Миколайчука. Дія відбувається в мальовничому українському селі Вавилон у 1920-х роках. Стрічка досліджує зіткнення між старим і новим політичними світами.
— «Така пізня, така тепла осінь», ще один шедевр Івана Миколайчука. Головний герой — селянин Руснак, який відкриває свою національну ідентичність на Буковині.
— «Білий птах з чорною ознакою», знаковий фільм епохи українського кіно від режисера Юрія Іллєнка.
— «Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди», режисер Михайло Іллєнко.
Друга програма — «Грузинський фокус» — знак солідарності з грузинськими кінематографістами. В її межах покажуть 3 стрічки, зняті в Україні:
— «Автопортрет на кордоні», режисерка Анна Дзяпшипа (2023);
— «Власна кімната», режисер Йосеб Бліадзе (2022);
— «Чарівна гора», режисери Маріам Чачіа та Нік Фойгт (2023).
Виставка Kaleidoscope of (Hi)stories: Art from Ukraine в Museum de Fundatie, Zwolle
Дати: 14.10.2023 – 28.01.2024
Адреса: Blijmarkt 20, 8011 NE Zwolle, Netherlands, Museum de Fundatie
Час роботи: Вт–Нд, 11:00–17:00
Ціна квитка: 15/6 євро
Організатор/-ки: Museum de Fundatie.
Співорганізатор/-ки: Staatliche Kunstsammlungen Dresden, vfonds, Prins Bernhard cultuurfonds, Mondriaan fonds.
Куратор/-ки: Тетяна Кочубінська, Марія Ісерліс та Од Крістель Мгба.
Kaleidoscope of (Hi)stories: Art from Ukraine — перший огляд сучасного мистецтва з України в Нідерландах. Ця виставка, доповнена ключовими творами українського авангарду, розповідає історію культурної ідентичності України на тлі напруженості між свободою та гнобленням через живопис, малюнки, відео, інсталяції, перформанси, скульптуру, звукові роботи, фотографію та текстиль.
«Станом на 19 червня 2023 року ЮНЕСКО нарахувала 260 українських культурних пам’яток, які були знищені або пошкоджені після вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Разом із Staatliche Kunstsammlungen у Дрездені (SKD), Museum de Fundatie поставив собі таку мету Kaleidoscope of (Hi)stories: зробити внесок у захист мистецької спадщини України та забезпечити можливість сучасним митцям з України, багатьом з яких довелося втекти з країни, продовжувати свою творчість», — сказано в анонсі проєкту.
В експозиції представлені: Сергій Ануфрієв, Євгенія Бєлорусець, Андрій Бояров, Сергій Братков, Катя Бучацька, Ігор Чацкін, Давид Чичкан, Данило Галкін, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Алевтина Кахідзе, Микола Карабінович, Роман Хімей та Ярема Малащук, Леся Хоменко, Марія Куліковська, Саша Курмаз, Юрій Лейдерман, Ларіон Лозовий, Катерина Лисовенко, Павло Маков, Лада Наконечна, Відкрита група (Юрій Білей, Павло Ковач, Антон Варга), група «Перці» (Олег Петренко та Людмила Скрипкіна), Лариса Резун-Звездочетова, Влада Ралко, Маша Рева, Микола Рідний, Андрій Сагайдаковський, Катерина Сніжко, Олег Соколов, Леонід Войцехов, Станіслав Волязловський, Галина Жегульська й Анна Звягінцева.
«Станом на 19 червня 2023 року ЮНЕСКО нарахувала 260 українських культурних пам’яток, які були знищені або пошкоджені після вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Разом із Staatliche Kunstsammlungen у Дрездені (SKD), Museum de Fundatie поставив собі таку мету Kaleidoscope of (Hi)stories: зробити внесок у захист мистецької спадщини України та забезпечити можливість сучасним митцям з України, багатьом з яких довелося втекти з країни, продовжувати свою творчість», — сказано в анонсі проєкту.
В експозиції представлені: Сергій Ануфрієв, Євгенія Бєлорусець, Андрій Бояров, Сергій Братков, Катя Бучацька, Ігор Чацкін, Давид Чичкан, Данило Галкін, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Алевтина Кахідзе, Микола Карабінович, Роман Хімей та Ярема Малащук, Леся Хоменко, Марія Куліковська, Саша Курмаз, Юрій Лейдерман, Ларіон Лозовий, Катерина Лисовенко, Павло Маков, Лада Наконечна, Відкрита група (Юрій Білей, Павло Ковач, Антон Варга), група «Перці» (Олег Петренко та Людмила Скрипкіна), Лариса Резун-Звездочетова, Влада Ралко, Маша Рева, Микола Рідний, Андрій Сагайдаковський, Катерина Сніжко, Олег Соколов, Леонід Войцехов, Станіслав Волязловський, Галина Жегульська й Анна Звягінцева.
Серед історичного авангарду України представлені: Олександр Архипенко, Олександр Богомазов, Катерина Білокур, Алла Горська, Леоніла Гриценко, Борис Михайлов, Віктор Пальмов, Сергій Параджанов, Оксана Павленко, Марія Примаченко, Марія Синякова, Ганна Собачко-Шостак, Федір Тетянич, Тетяна Яблонська, Людмила Ястреб і Василь Єрмілов.
Виставка супроводжуватиметься розширеним каталогом із есеями кураторів Тетяни Кочубінської, Марії Ісерліс та Од Крістель Мгба, а також доповідями художників-учасників Євгенії Білорусець та Ларіона Лозового.
Виставка супроводжуватиметься розширеним каталогом із есеями кураторів Тетяни Кочубінської, Марії Ісерліс та Од Крістель Мгба, а також доповідями художників-учасників Євгенії Білорусець та Ларіона Лозового.
Аудіовізуальна інсталяція Normal'NO
Дати: 16.09.2023 – 02.12.2023
Адреса: Botkyrka Konsthall, Fittja torg 14, 14551 Norsborg, Stockholm, Sweden
Час роботи: Вт 12–19:00, Ср 12–18:00, Чт 12–19:00, Пт 11–17:00, Сб 12–16:00
Ціна квитка: Вхід вільний
Організатор/-ки: Botkyrka Konsthall / Residence Botkyrka
Співорганізатор/-ки: за підтримки SWAN Emergency Residence, Artist-in-Risk, Postkodstiftelsen, Swedish Institute, Botkyrkabyggen.
Куратор/-ки: Аннелі Бекман
Колективна аудіовізуальна робота Normal’NO є результатом співпраці митців з України та Німеччини: Олени Криворучко й Анастасії Наконечної (Київ, Україна), Робіна Пленіо (Гамбург, Німеччина) і Бйорна Тілманна (Мангейм, Німеччина). Інсталяція поєднує аудіовізуальні елементи Києва, записи голосів українців та особисті роздуми з потоком світових ЗМІ, віддзеркалюючи комплексність повсякденного життя під час війни РФ проти України.
Інсталяція фокусується на «новій нормальності» — дивному стані пристосування до війни. «Хоча це досить абсурдно говорити про “нормальність” під час війни, люди все ж намагаються робити все можливе, щоб адаптуватися до обставин… Для багатьох українців поширеною відповіддю на запитання “Як справи?” стало “О’кей”, або, точніше, досить стримане “нормально”. У наш час це слово поступово почало означати, що насправді все зовсім не нормально», — каже Аннелі Бекман у кураторському тексті.
Інсталяція фокусується на «новій нормальності» — дивному стані пристосування до війни. «Хоча це досить абсурдно говорити про “нормальність” під час війни, люди все ж намагаються робити все можливе, щоб адаптуватися до обставин… Для багатьох українців поширеною відповіддю на запитання “Як справи?” стало “О’кей”, або, точніше, досить стримане “нормально”. У наш час це слово поступово почало означати, що насправді все зовсім не нормально», — каже Аннелі Бекман у кураторському тексті.
To read more articles about contemporary art please support Artslooker on Patreon
Share:Latest
