Фічери

За териконами: артпроєкти про Донбас, які варто знати

2 лютого, 2024

Валерія Прилипко


Українських схід та його топоніми сьогодні неминуче асоціюються з війною. Справді, за останні 10 років слово «Донбас» виринає невідривно від АТО та російської окупації. Розуміння українського суспільства про самого себе і окремі культурні регіони загороджене білими плямами, міфами та політтехнологічними спрощеннями. Однак, тим цікавіше розширювати уявлення про регіон та його історії. Знайомство із творчістю про українській схід — один із способів поглибити власне розуміння. Нижче короткий дайджест мультимедійних проєктів про Донбас з фокусом на локальних історіях та молодому мистецтві регіону за останні роки.

Що погортати

Каталог «Погляд на дві тисячі ярдів»


Хто: «Гарелея неотодрешь»
Що: Виданий наприкінці 2022, каталог представляє твори 62 молодих українських митців та мисткинь, створені після повномасштабного вторгнення та під впливом окупації, насилля та війни. Розмаїття жанрів (від комікса і фотографії до перформансу і живопису) та імен робить каталог потужною репрезентацією сучасного українського мистецтва, необмеженого ієрархічним інституційним відбором. «Погляд на дві тисячі ярдів або не сфокусований погляд у безодню є ознакою посттравматичного розладу», — йдеться у передмові. «Ми хочемо, щоб наш каталог став можливістю подивитися в очі нашої країни через призму рефлексій митців, які на власній шкурі відчули воєнний терор російської армії».
Де: замовити каталог можна через форму.

Роботи Олексія Постоленка (Макіївка-Варшава) з каталогу «Погляд на дві тисячі ярдів», 2022.

Артбук «Колективні фантазії та восточные ресурсы»


Хто: кураторка і дослідниця Наташа Чичасова та художниця Катерина Алійник
Про що: у артбуці авторки розмірковують про особисті переживання російської окупації Луганська та Донецька з 2014 року. Тоді їхні рідні міста стали плацдармами війни. Цей текст уособлює досвіди втрати дому, поїздки на окуповані території та безперервну боротьбу з власними спогадами та зниклими пейзажами. Раніше Артслукер публікував інтерв’ю з авторками про створення зіну та східноукраїнську ідентичність.
Де: за посиланням на сайті «Асортиментної кімнати».

Обкладинка артбуку «Колективні фантазії та восточные ресурсы». Фото з сайт Асортиментної кімнати.

Книга «Межі колаборації: мистецтво, етика та Донбас»


Хто: Дар’я Цимбалюк і Вікторія Донован, а також Віктор «Corwic» Засипкін, Олександр Кучинський, Каторина Сірик, Дмитро Чепурний
Про що: Книга народжена у розмовах мист_кинь і дослідни_ць, розповідає про сприйняття та спадщини Донбасу. Результати цих дискусій пропонують критично переосмислити сам процес співпраці, його переваг та обмежень, а також унікальний і багатий контекст сучасного українського сходу. 
Де: книгу в pdf-фоматі можна завантажити за посиланням.

Обкладинка книги Книга «Межі колаборації: мистецтво, етика та Донбас». Фото зі сторінки проєкту.

Що вже було

Трикутник та пряма лінія. Виставка «Гарелеї неотодрешь»


Хто: куратор Віталій Матухно 
Про що: Віталій Матухно з 2019 року працює із митцям та мисткинями Донбасу. Разом вони переосмислюють територія як індустріальний рай, пекло російсько-української війни, простір, застиглий у невизначеності. Це перша інституційна виставка робіт «Гарелеї Неотодрешь» — неформального арт-проєкту, що народився в Лисичанську.
Де: Львівський муніципальний мистецький центр

Олександр Кучинський. Роботи із серії «Тринадцята область», 2019-2021. Фото Валерії Прилипко.

Проєкт «Соледар. Солона історія»


Хто: Михайло Куліш та колеги за підтримки фонду Ізоляція та Danish Cultural Institute 
Про що:  історія Бахмутського регіону тісно пов’язана із сіллю — головним ресурсом території. Повномасштабне російське вторгнення нагадало українцям про Соледар та його історичну та промислову цінність: сіль, яка насичувала страви мільйони українців. Проєкт розповідає про хронологію розвитку міста від малих спільнот перший солеварів через розквіт соляної промисловості України й до російської окупації. Наразі міста майже не існує, виробництво солі припинено, а отже це історія про минуле. Однак не забуте.
Де: сайт проєкта.

Скріншот з сайту проєкта.

Виставка «Відродження у час війни. Луганськ. Переміщений музей» у Женеві


Хто: Обласний краєзнавчий музей Луганська
Про що: виставка розповідає про обласний краєзнавчий музей Луганська, який з 2014 року існує в стані постійного виживання. Історія музею наповнена постатями людей, які зберігають та підтримують життя музею в умовах війни. Проєкт також звертає увагу на теми захисту та евакуації музеїв біля лінії зіткнення. 
Де: Женевський університет. Каталог виставки.

Афіша виставка «Відродження у час війни. Луганськ. Переміщений музей» у Женеві. Фото з відкритих джерел.

Що буде

Прем’єра української художньої стрічки «Сірі бджоли»


Хто: режисер Дмитро Мойсеєв за мотивами однойменного роману Андрія Куркова 
Про що: Фільм розповідає про двох пенсіонерів, що живуть на українському, охопленому війною сході поблизу лінії зіткнення. Вони — однокласники і вороги з дитинства, — навігують життя у постійних обстрілах і продовжують бути людьми: один турбується про бджіл та українських військових, інший приймає в себе проросійських сепаратистів. 
Де: прем’єра відбудеться на 53-му Роттердамському міжнародному кінофестивалі. 
Коли: кінофестиваль триватиме з 25 січня по 4 лютого 2024 року.

Фото зі зйомок фільму «Сірі Бджоли», режисер Дмитро Мойсеєв. Джерело: Нове українське кіно, 2022.

To read more articles about contemporary art please support Artslooker on Patreon

Share: