Фото: artbasel.com
Арт-фінансист Денис Белькевич підготував спеціально для ArtsLooker огляд, як пройшов Арт Базель 2018 та які нові тенденції з'явилися на світовому арт-ринку.
З початку нульових, коли головне питання ринку мистецтва змістилося зі «Що ти купив?» на «Де ти купив?», ярмарки мистецтва поступово перетворили традиційні галереї на порожні шоу-руми, зайнявши домінуюче становище на первинному ринку. Сьогодні основні продажі галереї роблять на ярмарках: 15% безпосередньо в дні проведення, і понад 50% – з покупцями, які вперше зустрілися на арт-ярмарках. З ярмарками рахуються і дилери, привозячи великих клієнтів у дорогих road-show – 46% обороту приватних продавців припадає на ярмарки мистецтва.
Sigmar Polke — Untitles (Lapis Lazuli), 1998
У 2018 році Art Basel, вперше за багато років, розширив кількість галерей на 17 додаткових місць. Їх швидко поділили між собою головні географічні майданчики арт-ринку – США та Китай. Нові та старі, галереї вмістилися в основній будівлі, не торкнувшись новобудови Messe Basel, де в розрідженій щільності розташувалися Basel Design та Unlimited. Дивлячись на те, як щедро роздається площа під пошуки художників (звісно ж, які мають контракти з галереями в основній експозиції! – ДБ), закрадається думка: скільки ще триватиме Unlimited, перш ніж його замінить павільйонний простір нових галерей?
Ellen Berkenbilt — Untitled, 2018
Третій поверх Messe цього року вже віддали під VIP-зону на місці попереднього Сollectors Lounge – кафе для «простих арт-смертних». Але навіть розширена втричі VIP-зона не пустує: здається, збільш її ще вдвічі, щільність арт-дилерів і колекціонерів не зменшиться. Ще одне нововведення – у 2018 році ярмарок не став випускати карти First Choice VIP, які давали право на перегляд ярмарку за кілька годин до «звичайних» VIP. Сьогодні картка одна – Preview VIP – і вона передає недвозначний меседж Art Basel: усі в рівних правах, встигайте купити, полювання почалося!
Наповнення галерей також змінилося з минулого року: трохи більше художніх фотографій і портретів (останні – сюжет, що найскладніше продається в сучасному живописі. – ДБ). Абстракція як стиль і квіти як сюжет зберегли популярність з минулого сезону, але стали трохи мінімалістичнішими, іноді з використанням трафаретів. У багатьох павільйонах спостерігалися роботи дзеркальної серії Аніша Капура – зовсім, як у 2014 році на Art Basel Miami Beach у всіх «випадково» воскрес і повис Александер Калдер. А ось текстові інсталяції Джека Пірсона, стабільно прибиті на стенди галерей останні років п'ять, роздратування не викликають – швидше, до них ставляться, як до чергового демотиватора, неминучого у будь-якій стрічці за будь-якого набору друзів.
Tony Oursler — GoBo, 2018
Вечірки після ярмаркових днів – традиційний приємний релаксант середньовічного Базеля. Цього року «пальму першості» впевнено висадила Perrotin Gallery (Париж, Нью-Йорк, Гонконг, Сеул і Токіо), прямо в Elisabethenkirche, вона ж Церква Св. Єлизавети. Готична кірха, зсередини підсвічена червоними вогнями в стилі фільму «Адвокат Диявола», вмістила не лише солідну тусовку з домінантою азіатських колекціонерів, а й електронні сети французьких ді-джеїв (чому з такої нагоди не запросили ультрамодних японців? Спишемо на історичне коріння Еммануеля Перротена. – ДБ).
Найкрасивіша пара на Art Basel, 2018
Fondation Beyeler під ярмарок відкрив спільну експозицію робіт Френсіса Бекона і Альберта Джакометті, що більше нагадувала не виставку, а павільйон на Art Basel: скульптури в центрі, картини по стінах. Музей дизайну Vitra традиційно закотив грандіозне паті просто неба, при цьому в сам музей гості так само традиційно забігали за призначенням, далеким від мистецтва. У четвер, 14 липня, Базель розділився: китайські галеристи та колекціонери поїхали на щорічний прийом до замку Улі Сігга (колишній посол Швейцарії в Китаї, якому небезпідставно приписують розквіт сучасного китайського мистецтва та сходження на Олімп Ай Вейвея та Цзена Фаньчжі. – ДБ), решта… відчували себе рештою, одним словом.
Bernard Frize — Espace, 2018
Зовсім не пустували й основні ярмарки-сателіти – Scope, Pulse та Liste – їх відвідали до 70% колекціонерів Art Basel та скаути топ-галерей. Scope повністю освоївся у кварталі Червоних ліхтарів («погодинного Airbnb», як сказав один із гостей ярмарку. – ДБ), Pulse за давньою традицією привіз багато «свіжого» мистецтва з країн третього арт-світу, а з даху Liste можна було спостерігати, наскільки власники базельських квартир пристосувалися до недавньої легалізації марихуани, перетворивши балкони на зелені джунглі.
Павільйон Voloshyn Gallery
А що ж українці – запитаєте ви? Цього року на Volta брали участь два вітчизняні представники: Voloshyn Gallery та Mironova Gallery. Перші зробили суто європейський, ґендерно-рівний, павільйон – виключивши чоловіків-художників як клас. У підсумку частина робіт Марії Сулименко, Жанни Кадирової та Анастасії Піддерев'янської були продані прямо в павільйоні, за іншими ведуться переговори.
Павільйон Mironova Gallery
Павільйон Mironova Gallery також вийшов дуже сильним – насамперед, за рахунок центральних робіт Романа Михайлова. Інсталяцію Богдана Томашевського, враховуючи досвід на нещодавній Kyiv Art Fair (там вона настільки відрізнялася від інших робіт, що збирала на собі всю увагу, відводячи інших художників у тінь. – ДБ), було вирішено повісити збоку. «Богдан є і Богдана немає» – залежно від того, що сподобається покупцеві. Проте продався зовсім інший автор – 16 робіт Сергія Мельниченка поповнили приватне зібрання The Alt Horse Project Private Collection у Нью-Йорку.
Basel у Базелі завершено, а галерейний пул на грудневий Basel у Майамі-Біч вже зібрано та упаковано. Перші колекціонери вже отримали запрошення та бронюють готелі на Ocean Drive. Там і дізнаємося про результати червневого ярмарку: хто пішов, а хто залишився, скільки зібрали і що перевищили, хто помер і відправив замість себе далеких від мистецтва спадкоємців, а кого ще можна акуратно потрусити на предмет придбання мистецтва. Такого дорогого в прайсах, але любимого всіма нами.
Арт-фінансист, Денис БелькевичShare: