Персональний проєкт Олексія Сая "Виставка" у Voloshyn Gallery

Виставка триватиме з 17 серпня до 8 жовтня 2023 року 

Цей проект мав відкритися 24 лютого 2022 року, саме в день початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Виставка відбулася, але лише для обмеженої аудиторії — художника, його родини та друзів, які перебували в приміщенні галереї під час перших обстрілів Києва. Роботи Олексія Сая в день відкриття цього проєкту стали свідками й учасниками моменту, коли восьмирічна війна переросла у повномасштабну. Протягом цього часу про виставку розповіли в світових медіа, таких як The New York Times, Miami Herald, W Magazine, NPR, Glass Magazine, висвітлюючи події в Києві. Олексій Сай використовує різні медіа. Його роботи експонувалися в James Gallery (Нью-Йорк, США), Black Square Gallery (Маямі, США), Saatchi Gallery (Лондон, Велика Британія), Bunsen Goertz Gallery (Нюрнберг, Німеччина) та інших.

У 2023 році "Виставка" Олексія Сая відкриється для широкої аудиторії.  Його серія Bombed — це зображення ландшафтів східної України зі слідами війни та кратерами від вибухів. Художник майже повністю перетворив свої попередні роботи із Excel-Art серії в фактурні мапи руйнувань, що зберігають конкретний зміст, але стають майже абтрактними. Олексій розпочав цю серію  в 2014 році, реагуючи на початок війни. Це була своєрідна терапія, яка допомагала впоратися зі складними емоціями, пов'язаними з втратами. 

Документаліст Харун Фарокі у своєму фільмі “Картини світу і підписи війни” фокусувався на “сліпих плямах” в інтерпретації аерофотознімків ландшафту, зроблених під час американського бомбардування німецького заводу в 1944 році. Лише в 70-х, внаслідок здійсненого ЦРУ аналізу архівів Другої світової, з’ясувалося, що ці знімки були одними з перших фото-доказів існування Освенціма, які не були своєчасно розпізнані. Ландшафт і його рельєф тут поставали як свідки та учасники історичного процесу, де кожна ритвина, вибоїна чи опуклість – доказ та елемент пам’яті. Подібною є роль ландшафту у проєкті Олексія Сая.Та він не просто фіксує фізичні руйнування та ефемерні тривоги й біль (особистий і колективний) у матеріальності перфорованого металу. Художник поміщає власний доробок у символічну зв’язку з конкретною територією та її долею, поверхню своїх робіт — із понівеченою земною поверхнею.

Кураторка проекту “Виставка”  — Наталія Маценко. 

Проект відкритий для відвідування з 17 серпня у Voloshyn Gallery (Kиїв, вул. Терещенківська 13)