Жовтневий гід: мистецькі події в Україні та в Європі
11 жовтня, 2023
Фічери
Традиційний лекторій Національного художнього музею України цьогоріч триває з 6 жовтня по 22 грудня. Лекції в ньому розділені на чотири секції:
Лекторій «Українське мистецтво: у пошуках себе» в НХМУ (NAMU)
Дати: 06.10.2023 – 22.12.2023
Адреса: Київ, вул. Грушевського 6, НХМУ (NAMU)
Час роботи: щоп’ятниці о 16:00
Ціна квитка: 200 грн (пільговий — 100 грн)
Традиційний лекторій Національного художнього музею України цьогоріч триває з 6 жовтня по 22 грудня. Лекції в ньому розділені на чотири секції:
Мистецтво XIX століття:
6 жовтня — «Козацька доба в українському живописі XIX–початку XX століття»(лекторка: Леся Толстова).
13 жовтня — «Людина і природа. Український пейзаж XIX–початку XX століття» (лекторка: Леся Толстова).
20 жовтня — «Олександр Мурашко: на хвилі мистецьких змін» (лекторка: Мар’яна Сірко)
Стародавнє мистецтво:
27 жовтня — «Іконопис Київської Русі» (лекторка: Олександра Шевлюга);
З листопада — «Небесне і земне: український іконопис XIII–XVII століття (лекторка: Ольга Бурлака);
10 листопада — «Обличчя нашої минувшини: український портрет XVI–XVIII століття (лекторка: Галина Бєлікова).
Модернізм в Україні:
17 листопада — «Модернізм в Україні: термінологія, напрями, майстри» (лекторка: Олена Кашуба-Вольвач);
24 листопада — «Михайло Жук: від модерну до ар-деко» (лекторка: Олена Кашуба-Вольвач);
1 грудня — «Василь Кричевський і Георгій Нарбут: у пошуках національного стилю» (лектор: Данило Нікітін).
Сучасне мистецтво:
8 грудня — «Тетяна Яблонська: між модернізмом і соцреалізмом (лекторка: Анна Алієва);
15 грудня — «Мистецтво 1970-х. Практики неочевидного спротиву» (лекторка: Тетяна Жмурко);
22 грудня — «Від перебудови до незалежності: нова роль сучасного мистецтва» (лекторка: Оксана Баршинова).
Національний художній музей України — найбільш репрезентативне зібрання українського мистецтва у світі. Колекція музею нараховує понад 40 тисяч експонатів, серед яких шедеври українського іконопису, живопису, скульптури, графіки, медіа від XI століття до сьогодення.
«Електроакустична майстерня» з Андрієм Барсовим
Дати: 11.10.2023
Адреса: Київ, вул. Велика Житомирська 4, відділ мистецтв Публічної Бібліотеки ім. Лесі Українки
Час роботи: 18:00
Ціна квитка: Вхід вільний
Реєстрація: https://shorturl.at/hZ156
Організатор/-ки: Публічна Бібліотека ім. Лесі Українки
На події композитор Андрій Барсов розкаже про особливості роботи над творами Mentaculus, Nature Mort, Raves та живим виступом на EM-VISIA 2023: Hommage à Danylo Pertsov у секвенсерах Studio One та Ableton Live.
Андрій Барсов — учень Ганни Гаврилець та Алли Загайкевич, нещодавно взяв друге місце на престижному конкурсі з електроакустичної музики у Варшаві Study for one hit to the earth.
Куншткамера: радіотелескопи та нейронауки в мистецтві
Дати: 11.10.2023
Адреса: онлайн
Час роботи: 17:00
Ціна квитка: за реєстрацією
Реєстрація: https://kunsht.com.ua/registration
Гостею цієї події з серії «Куншткамера» стане Даніела де Пауліс — медіахудожниця та ліцензована радіооператорка, чия мистецька практика пов’язана з космосом. Пауліс розповість про свої проєкти, застосування радіотелескопів у мистецтві та нейронауки у перформансах, а також — про перетини та межу між наукою та мистецтвом.
Даніела де Пауліс — мисткиня, яка з 2009 року впроваджує радіотехнології та філософію у свої мистецькі проєкти. Наразі вона є постійною художницею в Інституті SETI (Каліфорнія) та постійною мисткинею в обсерваторії Грін-Бенк (Західна Вірджинія). Також Даніела співпрацює з деякими відомими дослідницькими інститутами, зокрема з Європейським космічним агентством, INAF (Італійський науково-дослідний інститут радіоастрономії), Дондерським центром нейровізуалізації та Кембридзьким університетом.
Даніела де Пауліс — мисткиня, яка з 2009 року впроваджує радіотехнології та філософію у свої мистецькі проєкти. Наразі вона є постійною художницею в Інституті SETI (Каліфорнія) та постійною мисткинею в обсерваторії Грін-Бенк (Західна Вірджинія). Також Даніела співпрацює з деякими відомими дослідницькими інститутами, зокрема з Європейським космічним агентством, INAF (Італійський науково-дослідний інститут радіоастрономії), Дондерським центром нейровізуалізації та Кембридзьким університетом.
Виставка «Переживші апокаліпсис мешканці Тетісу»
Дати: 14.10.2023
Адреса: Київ, вул. Нагірна 22, Інститут Автоматики
Час роботи: з 17:00
Ціна квитка: Вхід вільний
Організатор/-ки: Сана Шахмурадова-Танська
Співорганізатор/-ки: Художні Майстерні Київського Інституту Автоматики
Сана Шахмурадова-Танська — українська художниця з Одеси, значну частину дитинства провела на Поділлі. У 2014-му емігрувала до Торонто, де перейшла від графіки до живопису, а згодом переїхала до Києва, де живе та працює донині. Сана вдається до туші та пензля, а часом також пастелі для створення графіки на папері або полотні. Для живопису використовує стару мішковину або полотно та олію. Як художниця, вона шукає заледве досліджене коріння свого походження через колективні та особисті архетипи.
Одноденна виставка «Переживші апокаліпсис мешканці Тетісу» — частина дня відкритих дверей у Художніх Майстернях Київського Інституту Автоматики. Присвячена дідусю Сани Григорію (09.08.38–14.10.12).
Крім виставки Шахмурадової-Танської у день відкритих дверей відбудуться покази робіт Марії Влас (кімната 203а), Максима Мазура (207), Юрія Болси (238), Поля Мацейовського (241), Нікіти Власова (326а), Олександра Мелешко (331), Романа Педана (331), Molly Route (404), Ігора Селеменьова (404), Юлії Бойчук (409), Галини Абрамової (410б), Назара Іванюка (410б), Андрія Давиденко (410б), Еріка Павлітського (425), Нормана Бехрендта (425) та інших.
Одноденна виставка «Переживші апокаліпсис мешканці Тетісу» — частина дня відкритих дверей у Художніх Майстернях Київського Інституту Автоматики. Присвячена дідусю Сани Григорію (09.08.38–14.10.12).
Крім виставки Шахмурадової-Танської у день відкритих дверей відбудуться покази робіт Марії Влас (кімната 203а), Максима Мазура (207), Юрія Болси (238), Поля Мацейовського (241), Нікіти Власова (326а), Олександра Мелешко (331), Романа Педана (331), Molly Route (404), Ігора Селеменьова (404), Юлії Бойчук (409), Галини Абрамової (410б), Назара Іванюка (410б), Андрія Давиденко (410б), Еріка Павлітського (425), Нормана Бехрендта (425) та інших.
Фестиваль і резиденція «Фантазери-2023»
Дати: 20.10.2023 – 22.10.2023
Адреса: селище Ясіня, високогірний курорт Драгобрат (Рахівський район, Закарпатська область)
Організатор/-ки: Фестиваль «Фантазери»
Співорганізатор/-ки: За фінансової підтримки International Visegrad Fund та Goethe-Institut
Куратор/-ки: Жанна Кадирова, Оксана Усачова, Дана Брєжнєва та Євген Касьян.
Цього року у фокусі «Фантазерів» — тісна взаємодія з місцевими мешканцями селища Ясіня та людьми, які знайшли там новий дім — з початку лютого 2022 року це гірське селище прийняло понад тисячу внутрішньо переміщених осіб з різних регіонів України.
«Покликаний сприяти децентралізації культури та захисту екосистеми Карпат, щорічний фестиваль “Фантазери” відбувається з 2017 року. Після торішньої паузи, спричиненої повномасштабним російським вторгненням до України, команда фестивалю прийняла виклик та відновлює роботу в реаліях воєнного стану», — розповідають куратор/-ки фестивалю.
Перед фестивалем, як завжди, відбудеться артрезиденція. В ній беруть участь Ілля Тодуркін (Маріуполь), Діана Берг (Донецьк/Маріуполь), Аліна Якубенко (Київ), Віталій Матухно (Лисичанськ), Максим Роботов (Київ), Олександр Суровцов (Маріуполь), Дарина Молокоєдова (Краматорськ-Харків), Наталка Дяченко (Київ), Дана Брежнєва(Київ), Зе Упітіс(Латвія) Дарина Подольцева (Київ), Богдан Муха (Луцьк), Мішка Бочкарьов (Київ), Богдан Сокур (Київ), Анна Кравець (Київ), Іван Сауткін (Київ), Тетяна Родькіна (Київ), Олег Левій (Хмельницький), Артем Дніпровець (Львів), Дмитро Улʼянов (Київ), Тетяна Киценко (Київ), Ярина Дронь (Київ), Андрій Левченко (Київ), Ірина Данилейко (Київ), Віра Ібрямова (Львів), Гліб Бурнашев (Польща), Kiryl Kanstantsinau (Польща), Erik Drab (Словаччина), Nicolas Oliver Leeman (Австрія), Pavel Sterec (Чехія), Huminilowicz Vanda (Угорщина), Arpad Nagy (Австрія), Diva Butterfly (Київ), Lees Li (Київ) та інші.
Художню резиденцію курують Жанна Кадирова та Дана Брєжнєва. Музичною частиною резиденції займається Євген Касьян (Дніпро). В ній беруть участь Євген Гордєєв (Покровськ/Дніпро), Рома Банан (Київ), Христина Кірік (Київ), Олексій Зінченко (Черкаси/Київ) та Scaners123 (Румунія).
«Покликаний сприяти децентралізації культури та захисту екосистеми Карпат, щорічний фестиваль “Фантазери” відбувається з 2017 року. Після торішньої паузи, спричиненої повномасштабним російським вторгненням до України, команда фестивалю прийняла виклик та відновлює роботу в реаліях воєнного стану», — розповідають куратор/-ки фестивалю.
Перед фестивалем, як завжди, відбудеться артрезиденція. В ній беруть участь Ілля Тодуркін (Маріуполь), Діана Берг (Донецьк/Маріуполь), Аліна Якубенко (Київ), Віталій Матухно (Лисичанськ), Максим Роботов (Київ), Олександр Суровцов (Маріуполь), Дарина Молокоєдова (Краматорськ-Харків), Наталка Дяченко (Київ), Дана Брежнєва(Київ), Зе Упітіс(Латвія) Дарина Подольцева (Київ), Богдан Муха (Луцьк), Мішка Бочкарьов (Київ), Богдан Сокур (Київ), Анна Кравець (Київ), Іван Сауткін (Київ), Тетяна Родькіна (Київ), Олег Левій (Хмельницький), Артем Дніпровець (Львів), Дмитро Улʼянов (Київ), Тетяна Киценко (Київ), Ярина Дронь (Київ), Андрій Левченко (Київ), Ірина Данилейко (Київ), Віра Ібрямова (Львів), Гліб Бурнашев (Польща), Kiryl Kanstantsinau (Польща), Erik Drab (Словаччина), Nicolas Oliver Leeman (Австрія), Pavel Sterec (Чехія), Huminilowicz Vanda (Угорщина), Arpad Nagy (Австрія), Diva Butterfly (Київ), Lees Li (Київ) та інші.
Художню резиденцію курують Жанна Кадирова та Дана Брєжнєва. Музичною частиною резиденції займається Євген Касьян (Дніпро). В ній беруть участь Євген Гордєєв (Покровськ/Дніпро), Рома Банан (Київ), Христина Кірік (Київ), Олексій Зінченко (Черкаси/Київ) та Scaners123 (Румунія).
Впродовж роботи резиденції для всіх охочих в селищі Ясіня проходитимуть безкоштовні публічні події, серед яких:
— кінопокази;
— театральна постановка;
— музичні виступи;
— майстер-класи з традиційних співів, танців, шиття, мозаїки та кераміки;
— гірська екскурсія.
14 жовтня, у День селища Ясіня відбудеться концерт львівського гурту «Пиріг і Батіг» та виступ дніпровського музиканта Євгена Гордєєва з музичною програмою в самоствореному ним жанрі «донбасонова». Також будуть представлені локальні гурти.
В рамках фестивалю 20–22 жовтня відбудуться презентації доробку учасників резиденції, а також виступи учасників лейблу дніпровської музичної формації Module/Dnipropop: Kurs Valut, Warнякання, Ship Her Son, Maxandruh, Monotonne, Walakos, Ігор Ялівець та Роман Славка. Повна програма фестивалю «Фантазери» буде оголошена окремо.
Дитяча програма Довженко Центру «Абетка кіномистецтва»
Дати: 21.10.2023 – 16.12.2023 та 20.01.2024 – 18.05.2024
Адреса: Київ, вул. Васильківська 1, Довженко Центр
Час роботи: щосуботи 12:00–12:45
Ціна квитка: 150 грн
Організатор/-ки: Довженко Центр
Куратор/-ки: Авторка програми, головна мистецтвознавиця Музею кіно Довженко-Центру Марина Скирда
«Коли ми дивимося кіно, ми забуваємо про все. Навіть про те, що перед нами на екрані — лише гра світла і тіні, магія, ілюзія. І навряд чи замислюємося, що для створення цієї ілюзії потрібна ціла фабрика або кіностудія, де до роботи залучені люди понад 200 професій. Кіно в матеріальному вимірі — це тисячі кілометрів плівки, які дбайливо зберігаються у ФІЛЬМОФОНДІ. А ще сценарії, розкадрування, фото- і кінопроби, костюми та реквізит, кінокамери та монтажні столи, афіші та кінофестивальні призи — те, що складає колекції КІНОАРХІВУ і МУЗЕЮ КІНО», — сказано в анонсі програми.
Лекції «Абетки кіномистецтва» розповідають, коли народилося кіно і скільки йому років; як кіно пройшло шлях від чорно-білого німого до кольорового звукового; чим особлива мова кіномистецтва; чим цікаві різні види кіно — художнє, документальне, науково-популярне, мультиплікаційне (анімаційне) — та які відчуття вони навіюють.
Лекції поділені на два семестри:
Перший семестр (2023):
21 жовтня — «Кіно — магія світла на екрані чи плівка в коробці?» (історія кіно від чорно-білого німого до кольорового звукового);
18 листопада — «Види кіно: ігрове та художнє»;
16 грудня — «Про роботу знімальної групи на прикладі одного фільму».
Другий семестр (2024):
20 січня — «Жанри кіно: вестерн, пригодницький фільм, бойовик»;
17 лютого — «Жанри кіно: детектив, трилер, мюзикл»;
16 березня — «Види кіно: неігрове/документальне»;
20 квітня — «Види кіно: мультиплікація/анімація»;
18 травня — «Мова кіномистецтва: монтаж, план, ракурс, масштаб, темп і ритм, світло і тінь, колір, звук і музика, комбіноване фільмування, кінотрюки».
Реєстрація — на сторінці програми.
Фестиваль колажу CUTOUT в M17
Дати: 15.09.2023 – 29.10.2023
Адреса: Київ, вул. Антоновича 102-104, ЦСМ М17
Час роботи: Вт–Нд, 11:00–20:00
Ціна квитка: 100 грн (пільговий – 50 грн)
Організатор/-ки: CUTOUT collage festival, Центр сучасного мистецтва М17
Куратор/-ки: Аннет Сагаль, Катя Сита, Ольга Сита.
Виставка CUTOUT COLLAGE FESTIVAL у М17 презентує аналогові, цифрові та анімовані колажі від 96 художників. Роботи поділені на кілька блоків:
— Запрошені міжнародні митці: Маріса Маестре, Ребека Елізеґі (Іспанія), Морган Джессі Лаппін (США), та Маїте Джейн (Бельгія);
— Запрошені українські митці, зокрема, Тіберій Сільваши, Саша Чичкан, Олексій Кондаков та Олексій Малих.
— Резиденти CUTOUT COLLAGE STUDIO;
— Спільнота CUTOUT LOVERS;
— Роботи-переможці опен-колу (з Італії, Сингапуру, Мексики, Австралії, Канади, Іспанії та інших європейських країн).
Фокус цьогорічного фестивалю — Свобода. До її осмислення кураторська команда підійшла через Індекс свободи людини (Human Freedom Index). «Цей індекс розраховується на підставі оцінювання широкого кола показників, що репрезентують рівень свободи людини в основних сферах її життєдіяльності. Але чи дійсно позиції, які розглядаються при підрахунках індексів, про свободу — лишається питанням. Адже в основі теорії суспільного договору, яка оформилася в епоху Просвітництва, лежить переконання, що прагнення людини віддати частину своїх свобод в обмін на гарантію захисту певних прав є «природним станом» речей. То яка несвобода є “органічною” для людської природи, а в якій — залежить від зовнішніх факторів?», — питають кураторки.
Крім виставки, фестиваль CUTOUT представив програму публічних подій. До 28 жовтня 2023 року М17 проведе:
— кураторські екскурсії від Каті Ситої та Ольги Ситої;
— майстер-класи з колажу від Марії Шапранової та Каті Ситої;
— лекцію «Сергій Параджанов» від мистецтвознавиці Діани Клочко;
— кінопоказ документального фільму про митця Рея Джонсона «How to Draw a Bunny» (англійською);
— artist-talk з резидентками CUTOUT COLLAGE STUDIO.
Українські проєкти за кордоном
Виставка «Українські мрійники. Харківська школа фотографії»
Дати: 12.10.2023 – 07.01.2024
Адреса: Hollerpl. 1, 38440 Wolfsburg, Germany
Час роботи: Вт–Нд, 11:00–18:00
Ціна квитка: 10/8 євро
Організатор/-ки: Kunstmuseum Wolfsburg
Співорганізатор/-ки: за підтримки Українського Інституту в Німеччині та Goethe Institut, за сприяння Voloshyn Gallery
Куратор/-ки: Сергій Лебединський (асистентки: Карла Віггерінг та Олександра Осадча)
Виставку «Українські мрійники. Харківська школа фотографії» створено на основі евакуйованих з Харкова навесні 2022 року архівів. «Це виняткова колекція з близько 5000 фотографій і понад 70 000 негативів — загалом майже 2000 кілограмів матеріалу — які Сергій Лебединський, директор Музею Харківської школи фотографії (MOKSOP), перевіз до Вольфсбурга за кілька тижнів після початку російської загарбницької війни», — сказано в анонсі події.
Учасники виставки: Сергій Братков, Герман Дрюков, Віктор та Сергій Кочетови, Белла Логачова, Олег Мальований, Борис Михайлов, Євгеній Павлов, Роман Пятковка, Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський, Юрій Рупін, група «SOSka» (Микола Рідний, Сергій Попов, Ганна Кривенцова), Олександр Супрун і група «Шило» (Владислав Краснощок та Сергій Лебединський).
Відкриття виставки — 13 жовтня. Того ж дня о 14:00 за німецьким часом відбудуться кілька подій в межах публічної програми:
Учасники виставки: Сергій Братков, Герман Дрюков, Віктор та Сергій Кочетови, Белла Логачова, Олег Мальований, Борис Михайлов, Євгеній Павлов, Роман Пятковка, Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський, Юрій Рупін, група «SOSka» (Микола Рідний, Сергій Попов, Ганна Кривенцова), Олександр Супрун і група «Шило» (Владислав Краснощок та Сергій Лебединський).
Відкриття виставки — 13 жовтня. Того ж дня о 14:00 за німецьким часом відбудуться кілька подій в межах публічної програми:
— розмова з Борисом Михайловим та Євгенієм Павловим;
— розповідь директора MOKSOP Сергія Лебединського про створення інституції;
— лекція Олени Червоник «Колір як непокора: Харківська школа фотографії та її естетичне інакомислення».
Музей Харківської школи фотографії (Museum of the Kharkiv School of Photography, MOKSOP) — перший український музей сучасної фотографії, заснований у 2018 році фотографами Сергієм Лебединським і Владиславом Краснощоком, разом із мистецтвознавицями Олександрою Осадчою та Надією Бернард-Ковальчук.
Основна виставка Київської бієнале у Відні
Дати: 17.10.2023 – 17.12.2023
Адреса: Scherzergasse 1a, 1020 Wien, Österreich
Ціна квитка: Вхід вільний
Організатор/-ки: Центр Візуальної культури, tranzit.at
Куратор/-ки: Сергій Климко, Хедвіґ Заксенхубер і Ґеорґ Шоллхаммер
Головна виставка цьогорічної Київської бієнале відбудеться у віденському артцентрі Augarten Contemporary. Українська команда наголошує на тісному зв’язку між Віднем і Україною, Австрією та Київською бієнале. Так, наприклад, у 2016 році у Відні відбулася програма «шкіл» першої Київської бієнале 2015 року — масштабного виставкового проєкту під назвою «Київська школа». Цьогоріч організатори вирішили провести бієнале у форматі «міжнародного заходу солідарності — всупереч усьому та попри обставини й логіку війни, що загрожує поглинути всю громадську сферу».
«Ми вирішили не об’єднувати роботи під заданою назвою, яка завжди накладає певні обмеження. Геополітичний розрив і дислокація є тлом цієї бієнале, а також реальністю, що з’єднує її змістовні наповнення. Сила, глибина та гострота, ба навіть поетичність зібраних робіт мають говорити самі за себе: з одного боку, це художні твори та інтервенції, інсталяції та документальні розслідування вбудовані в контекст катастрофічної реальності війни, з іншого — роботи, що досліджують можливі стратегії виходу з нинішнього глухого кута війни, авторитаризму та колоніалізму», — розповідають куратори проєкту.
Київська бієнале – це міжнародний форум мистецтва, знання та політики, що об'єднує виставки та дискусійні платформи. Бієнале застосовує міждисциплінарну перспективу на перетині гуманітарних наук, соціально-ангажованого мистецтва та політичного активізму, щоб осмислювати ключові проблеми сучасного світу. Події в межах Київської бієнале 2023 року відбуваються також у Києві, Івано-Франківську, Ужгороді, Варшаві, Любліні й Антверпені.
Augarten Contemporary — арткомплекс, спроєктований архітектором Георгом Ліппертом, побудований у 1950-х роках, щоб надати скульптору Густину Амбросі місце для роботи, життя та виставок. Через три роки після смерті Амбросі, у 1975 році, комплекс було перетворено на громадський музей, присвячений монографічній презентації творчості художника. На рубежі тисячоліть визначний ансамбль був відновлений архітектурною командою zottlbuda, а музей Бельведер став центром сучасного мистецтва. У 2012–2017 роках комплекс приймав діяльність TBA21 у інституційній співпраці з Бельведером.
«Ми вирішили не об’єднувати роботи під заданою назвою, яка завжди накладає певні обмеження. Геополітичний розрив і дислокація є тлом цієї бієнале, а також реальністю, що з’єднує її змістовні наповнення. Сила, глибина та гострота, ба навіть поетичність зібраних робіт мають говорити самі за себе: з одного боку, це художні твори та інтервенції, інсталяції та документальні розслідування вбудовані в контекст катастрофічної реальності війни, з іншого — роботи, що досліджують можливі стратегії виходу з нинішнього глухого кута війни, авторитаризму та колоніалізму», — розповідають куратори проєкту.
Київська бієнале – це міжнародний форум мистецтва, знання та політики, що об'єднує виставки та дискусійні платформи. Бієнале застосовує міждисциплінарну перспективу на перетині гуманітарних наук, соціально-ангажованого мистецтва та політичного активізму, щоб осмислювати ключові проблеми сучасного світу. Події в межах Київської бієнале 2023 року відбуваються також у Києві, Івано-Франківську, Ужгороді, Варшаві, Любліні й Антверпені.
Augarten Contemporary — арткомплекс, спроєктований архітектором Георгом Ліппертом, побудований у 1950-х роках, щоб надати скульптору Густину Амбросі місце для роботи, життя та виставок. Через три роки після смерті Амбросі, у 1975 році, комплекс було перетворено на громадський музей, присвячений монографічній презентації творчості художника. На рубежі тисячоліть визначний ансамбль був відновлений архітектурною командою zottlbuda, а музей Бельведер став центром сучасного мистецтва. У 2012–2017 роках комплекс приймав діяльність TBA21 у інституційній співпраці з Бельведером.
To read more articles about contemporary art please support Artslooker on Patreon
Share:Latest
