Тренди, за якими варто слідкувати, коли час завмирає під час авралу. 400 років, 3 місяці, 8 хвилин і 46 секунд
25 серпня, 2020
Починаючи з 25-го травня 2020 року більш ніж у 4000 міст по всьому світу люди збиралися на підтримку руху “Black Lives Matter”¹. Демонстрації починались, як спосіб виразити протест проти системного расизму у Сполучених Штатах — в особливості безпідставного поліцейського насильства (будьмо чесними, вбивств) представників темношкірого населення².
Рух “Black Lives Matter” дав іскру такій потрібній глобальній антирасистській революції. Ця весна порушила благоустрій значної кількості людей, і багато життів в світі було втрачено через вірус. На нас тривалий час впливає Covid-19, і існує значна непевність стосовно того, що буде в майбутньому. Постреволюційна Україна в свою чергу теж насичена власними негараздами — етнічним розділенням, анексією теріторій і тривалою війною — ситуація, яку я поважаю, але не схильна контекстуалізувати. В Америці у світі мистецтва ми стали вразливішими, що наблизило нас до наших спільнот, і, що іще важливіше, настала пора революції зі значними можливостями для покращень. Це час, коли митці, куратори та світ мистецтва мають переглядати, переосмислювати та працювати; як красномовно зазначив американський романіст Тоні Моррісон:
“Саме зараз час митцям працювати. Немає часу на відчай, нема місця жалості до самого себе, нема потреби в тиші, нема простору для страху. Ми говоримо, ми пишемо, ми займаємося мовою. Так виліковуються цивілізації. Я знаю, що світ понівечено, та він стікає кров’ю, і, хоча важливо не ігнорувати цей біль, також критично важливо не переставати опиратися злу. Як і невдачі, хаос містить в собі інформацію, що може призвести до знань — навіть мудрості. Як і мистецтво”³.
1. Сприяння, залучення та підтримка
22-го червня The New York Times опублікували статтю мистецтвознавця Сефа Родні “Що потрібно, щоб виховати чорну жінку”, що розповідає про перфоманс мисткині Айани Еванс на тему чорного жіноцтва — для обох це був дебют на сторінках славетної газети. Звісно, видання регулярно публікує роботи чорношкірих письменників і митців, але ця стаття — спроба частіше розповідати про роботи представників чорного, тубільного та кольорового населення, не лише зважуючи на них, але й надаючи їм значну підтримку, що зможе зрушити з місця кар’єру митця.
Інфлюенсери в соцмережах представляли роботи чорношкірого, тубільного та кольорового населення від початку протестів. Серед них: @girlseesart, мій власний профіль @cultbytes, яким керує @artstagram__. Спеціальні платформи на кшталт Gallery Gurls, якою управляє Джезмін Ернандес, робили це протягом багатьох років, але більше залучення виведе митців за звичні межі у мейнстрім.
2. Зваження та переосмислення
Антирасистська революція підштовхнула працівників, студентів і загалом населення до цього питання, а також зробила заклади підзвітними за внутрішні расистські організаційні звичаї та програми⁴, що змусило правління забезпечити публічне переосмислення та зваження шляхом випуску інформаційних розсилок, постів у соцмережах і прес-релізів. Люди, як прихильники руху “Black Lives Matter”, так і не тільки, були змушені поглянути у вічі власним упередженням і переглянути наслідки своїх слів і дій. Цей важливий спротив і дискусії, до яких вони призвели, є важливими етапами на шляху до змін.
3. Взаємна участь і розбудова спільноти
В часи, коли пандемії, глобальне потепління та неправильне поводження з жінками та спільнотою ЛГБТК становлять загрозу для нашої планети, авторитарні уряди набирають силу, до того ж, здіймаються нові питання через ізоляцію, цінними ресурсами стають нові кураторські та мистецькі онлайн-платформи, що пропонують митцям простір для роздумів і участі. “Як в такі часи ми можемо думати про мистецтво?”— це онлайн-виставка, щоденна розсилка та програма, кураторками яких виступають Барбара Поллак, Енн Вергеллен, що представляє більше 70 митців, і Етті Янів, незалежна видавчиня, що інтерв’ювала більше 125 митців про те, як вони дають собі раду в часи коронавірусу. Опубліковані на Art Spiel, це насичені архіви, що допомагають нам зрозуміти та збагнути поточну ситуацію.
Боротьба з расизмом і Covid-19 — це питання, що стосуються всіх нас. Нам треба притримуватися цього курсу.
Анна Мікаела Екстранд — шведсько-ґаянська незалежна кураторка, яка живе в Нью-Йорку. Зараз вона виступає в ролі консультантки та співкураторки на презентації “Бієнале митців-емігрантів”. Також вона є першою головною редакторкою Cultbytes, онлайн-видання про мистецтво, що фокусується на міждисциплінарній і неієрархічній мистецькій критиці.
Переклад з англійської: Юрій Мазур
Share:
