- SOON - SOON - SOON - SOON - SOON - SOON - SOON - SOON - SOON - SOON - SOON - SOON - SOON •

Великий, та не повний путівник Дніпром — частина друга

19 лютого, 2021


У першій частині гіду ми говорили про архітектуру ХХ століття, музейну інфраструктуру та радянські артефакти. У другій же залишимо еклектику минулих часів позаду і поринемо у світ сучасності.


Сонце Еліассона та завод Interpipe Steel

Interpipe Steel — місце, що поєднує у собі важку індустрію та сучасне мистецтво. Єдиний металургійний завод незалежної України, збудований з нуля. Єдина постійно діюча виставка сучасного мистецтва у Дніпрі. Як одного разу сказав співробітник заводу «ці розважальні штучки Пінчука» являють собою п'ять об'єктів, один з яких працює на міське середовище і видно городянам з різних точок міста. Бачать усі, а знають, що він називається «Дніпровський світанок» і створений художником зі світовою славою Олафуром Еліассоном, — мало хто.

А між тим Олафур Еліассон — датський художник з виставками в MoMA і TATE, «володар хмар і веселки», експериментує з відтворенням природних явищ у музейних та міських просторах, досліджує взаємодію людини та навколишнього середовища. Роботи масштабні, інтерактивні та заохочують у глядачі віру в чаклунство.

«Дніпровський світанок» та інші художні роботи звернені до співробітника заводу, оскільки розміщені на закритій території заводу. Інші роботи Еліассона на заводі — «Матеріал — це рух», «Твій тунель часу», «Твій міст роздумів» і «Твій вогняний візерунок» доступні для розглядання і не співробітником Interpipe Steel, але тільки у форматі екскурсій. Процес плавки та лиття сталі, власна електрична підстанція, пил, пара, іскри – не менш захоплююче видовище. За легендою, якщо попередньо домовитись можна відвідати там і їдальню.

Інсталяція «Твій коридор роздумів», Олафур Еліассон, завод Інтерпайп сталь, вулиця Дніпросталевська, 4. На кадрі Алекс Фішер, дослідник мистецтв. Фото: Vita Popova.

Молоді та зухвалі

Можливо, наступні покоління почнуть досліджувати, знайдуть причини і дадуть відповіді на те, чому так сталося, що в один період у Дніпрі виникло кілька інституцій, які зараз дають найсучасніший культурний продукт, охоплюючи різний запит, розвиваючись та живлячись ентузіазмом. Можливо, ми всі остаточно зневірилися через відсутність пропозиції, не розуміючи у що вплутуємося, почали творити культуру для самих себе, а можливо, це любов і повага до себе та міста.

Не можна впевнено сказати, що Дніпро — це культурна пустеля. Свого часу тут створювали культовий журнал «НАШ», художній коледж випустив та відпустив до Києва невелику кількість відомих і тих, хто скоро ними стане імен. Минуле цього міста — благодатний ґрунт для художніх досліджень, а архітектурна традиція така, що не соромно за новобудову. Але на той момент Дніпро частіше згадувалося як фінансова чи космічна «столиця», батьківщина рейдерів та олігархів із най-най: довшою Набережною, більшим єврейським центром, коротшою лінією метро і так далі.

Отже, умовною колискою для культурного середовища у 2009 році став арт-центр «Квартира», що поєднує в собі традиції та експеримент, класику та інновацію, із затишним баром під дахом для засідань богеми; 2013 року з'явилася громадська організація «Культура Медіальна» що реалізувала рік за роком фестиваль «Конструкція» та низку інших проектів, що працюють у сфері урбаністики, освіти, культурологічних досліджень. У тому ж 2013 розпочала свою діяльність галерея «Артсвiт», що розділила нішу сучасного мистецтва з «Я галереєю», вже не працюючою в Дніпрі; роком пізніше відчинив свої двері всім охочим Ksi Prostir; у 2016 році відповідальність за сучасну музичну тусовку взяв на себе Модуль; а на початку нового десятиліття у Дніпра з'являється «Центр сучасної культури».

Центр сучасної культури у Дніпрі

Затамуйте подих - ви стоїте на порозі відкриття. Ось-ось відбудеться масштабна для міста подія — на повну потужність у Дніпрі запрацює центр сучасної культури міжнародного рівня. Онлайн-відкриття з урахуванням нових всім відомих правил відбулося у жовтні концертами гуртів Kurs Valüt, Ksztalt та крос-жанрового акустично-електронного ансамблю DZ'OB, серією лекцій від експертів у галузі культури, кіноперформансом та мапінгом на будівлю центру. Покликаний стати платформою для міжнародного співробітництва, роботи з місцевим контекстом, мистецьких колаборацій, досліджень та неофіційної освіти вже встиг наробити галасу в культурних колах.

На даний момент пам'ятка архітектури початку 19 століття ще дбайливо реновується і ніжно очищається від наростів епох, руйнувань і сміття. За задумом, архітектура будівлі, яка неодноразово добудовувалась, буде збережена повністю, подекуди демонструючи елементи часів резиденції катеринославських віців, приватного особняка, губернської управи та вже радянського — військового штабу.

Під своїм дахом він збере культурний концентрат, там будуть: галерея, сучасна бібліотека, простір для музики та театру, художні майстерні, лекторій, представництва міжнародних культурних інституцій, коворкінг, медіацентр, експериментальна творча лабораторія. Та й куди без бару? Будучи у стані ремонту, центр уже знайомиться з усіма бажаючими у форматі окремих заходів. Так, тут уже встигли пройти фестиваль аудіовізуального мистецтва та нових медіа у просторі міста Конструкция, Forum Regionum, виставка за результатами міжнародної резиденції SWAP UA/Ukraine від British Council «Порушники будуть виявлені?» і був представлений павільйон Тбіліської архітектурної бієнале.

Візуалізація Центру сучасної культури у Дніпрі, узвіз Крутогірний, 21а. Фото: Oksana Parkhomenko.

Галерея «Артсвіт»

Відкрилася у червні 2013-го, на сьогодні — єдина у Дніпрі галерея, що репрезентує на постійній основі сучасне соціально-критичне мистецтво. Зацікавлена ​​у розвитку локального середовища шляхом роботи з художниками з Дніпра, які тут живуть, і тими, хто переїхав, а якщо немає місцевої прописки, то є пропозиція працювати з місцевим контекстом. Галерея освоїла всі можливі в мистецтві медіа, це — фотографія, аудіо, відео, графіка, живопис, інсталяція, скульптура та перформативні види мистецтва. Працювала з такими художниками як Назар Білик, Микита Шаленний, Кіндер Альбум, Давид Чичкан, Єгор Анцигін, Данило Ревковський та Андрій Рачинський, Микита Лиськов та багатьма іншими. Відкрита до співпраці для реалізації виставок із запрошеними кураторами.

Говорячи про сучасне мистецтво, розуміючи його не як продукт сьогодення, досліджує також мистецьке минуле міста. Так, тут проходила виставка Дніпропетровської школи фотографії — низки фотографів, що об'єдналися навколо фотоклубу «Дніпро», збираючись у домашніх фотолабораторіях. У виставці було представлено його молодша ланка, це роботи 70-80-х років. Було відкрито ім'я Олександра Ковальчука — кінооператора, який знімає класичні пропагандистські сюжети, і, на противагу цьому, фотографа, у якого сімейний альбом є полем творчого експерименту, з першими кадрами датованим 1928 роком. Зараз, наприклад, галерея займається дослідженням фотографа та куратора Марлена Матуса. Він був засновником фотоклубу «Дніпро», сприяючи розвитку творчого середовища у місті, робив фотографічні виставки у Будинку Вчених. Його ім'я тісно пов'язане з кіноцентром «Веснянка», де він працював керівником, а його маленькі учні брали участь у міжнародних виставках та фестивалях.

Окрім виставок, «Артсвіт» на регулярній основі пропонує освітню програму для дорослих та дітей у форматах лекцій, артист-токів, дискусій, воркшопів. На базі галереї реалізується програма резиденцій, яка охоплює кураторство, перформанс, дослідження та візуальне мистецтво. Окрім того, галерея репрезентує себе за межами свого простору, співпрацюючи з українськими колегами у Харкові, Одесі, Хмельницькому, Ужгороді та Києві. Знайомить світ з українськими художниками, представляючи їхні роботи на міжнародній арені та сприяючи їхній участі у європейських резиденціях. На підтримку молодих авторів у просторі «Артсвіт» було створено дочірню галерею «Кімната». Незабаром галерея «Артсвіт» має переїхати до «Центру сучасного мистецтва».

Експозиція виставки «Давай забудемо» Єгора Анцигіна, Артсвiт, вулиця Січових Стрільців, 4а, невдовзі переїде до Центру сучасної культури, узвіз Крутогірний, 21а. Фото: Артсвiт.

Ksi Prostir

Внаслідок нестачі фізичного простору для роботи та зустрічі з однодумцями у 2014-му виникла відкрита майстерня Ksi Prostir. Спочатку це була невелика орендована квартира-майстерня, на базі якої сформувалася творча спільнота. Завдяки організаторському ентузіазму, творячи культуру, середовище та місце для себе, інституція зросла та переїхала до майстерень худкомбінату (будівля з майстернями художнього фонду СРСР, нині у власності Національної спілки художників України). Працюючи за системою благодійних внесків на кожному заході, у просторі організаторки активно розвивали мистецьке середовище, робили виставки молодих художників, проводили покази авторського кіно та анімації, лекції з філософії та еко-свідомості, влаштовували літературні читання.

Наразі простір переживає черговий виток розвитку та переїжджає під дах Дніпровського центру сучасної культури. Там Ksi Prostir реалізовуватиме свою діяльність у вигляді експериментальної лабораторії, сфокусувавшись на молодих художниках та актуальному некласичному мистецтві. Це буде формат відкритої майстерні з базовою комплектацією для роботи з деревом, металом, пластиком, електронікою, експериментальними матеріалами та техніками. Так кожен зможе попрацювати над своїми проектами, реалізувати давно задумане, тут же отримати знання про нове для себе ремесло або розвиватися в тому, що практикує зазвичай і показати свою творчість світу. Робота майстерні супроводжуватиметься культурно-освітніми та експериментальними заходами.

Ksi Prostir. David Lynch party + перегляд «Девід Лінч: життя в мистецтві». Фото: Ksi Prostir.

Митцівня «Модуль»

Дніпровський музичний андеграунд. Ще одні ентузіасти міста, що чотири роки розвивають культурне середовище та незалежну музичну сцену міста. Грають електронну музику, роблять аудіо-візуальні перформанси, ставлять тріскочущі платівки, дивляться неординарне кіно, час від часу роблять виставки, оточені безліччю фанатів і поціновувачів, що беруть участь у розвитку місця, ідей та цінностей. Тут ви можете зіграти партію в теніс, скуштувати найкращий фалафель у місті, виявити пульт управління заводом та автентичні радянські індустріальні плакати на кшталт «Заземлено», «Правильно вибирай світлофільтри» та «Дотримуйся безпечної відстані».

Це місце, що працює не лише на споживання музичного сучасного контенту місцевим жителем, а й на славу міста за його межами — «Модуль» став будинком таких проектів як Kurs Valüt, МС Брехунець, Ksztalt, Cонічка дєтка, Teche_Dnipro, Monotone, Ship her son і DZ`OB. На базі «Модуля» працює школа діджеїнгу «Резонанс» та лабораторія для музичних експериментів. Зараз активно вриваються в онлайн, ставши співзасновниками масштабного міжнародного онлайн-фестивалю Інтерсіті Live та проводячи стрими музичних сетів, серію артист-токів під пиво Митець Толк та інших заходів з лекціями.

Наразі працюють над запуском флагманського проекту, який має стати альтернативою конвеєру пластикової попси – лейблу сучасної української музики Dnipropop.

Митцiвня Модуль. Вулиця Січових Стрільців, 5. Фото: Oleklsii Shevchenko.

Гучні мистецькі імена

У перебіжках між локаціями, художніми об'єктами та видовими майданчиками обов'язково варто згадати про митців зі світовим ім'ям, які мають відношення до міста Дніпра.

Першим спадає на думку, мабуть, Ілля Кабаков — видатний художник, представник радянського концептуалізму, який народився у Дніпропетровську. У 1933 році його мати на заклик батька, виписується з Москви, залишивши все, що у неї було, щоб вагітній приїхати до Дніпропетровська і раптом дізнатися, що батько дитини одружився з іншою. Залишившись без грошей, прописки та житла, Берта, його мама, прожила тут, тулячись із сином по кутах (буквально по кутах), ще сім років до початку війни та евакуації до Самарканда. Там 1943 року Кабаков розпочав свою художню освіту. З 1960-х брав участь у дисидентських виставках, офіційно ілюструючи дитячі книги та журнали. З 1970-х разом із іншими художниками нонконформістами показував свої роботи на виставках радянського неофіційного мистецтва за кордоном. З кінця 80-х працює у співавторстві зі своєю дружиною Емілією. Його персональні виставки проходили у всіх знакових музеях світу, а рекорд аукціонного продажу 5,8 мільйона доларів за роботу «Жук» 1982 року, продану 2008-го.

У Дніпрі одного разу було показано три невеликі графічні роботи із серії «Душ» 1964 року, що перебувають у приватній колекції, у виставці «Дніпро. Трансформація» кураторського дуету Льолі Гольдштейн та Марії Хрущак у галереї «Артсвiт».

Ілля та Емілія Кабакови «Вулиця в Дніпропетровську, 1973», 2003. Меморіальна дошка Іллі Кабакова. Фото: Микола Карабінович. Олег Голосій "Постріл", 1991. Вадим Сідур, "Загиблим від бомб", 1974. Вадим Сідур "Кентавр".

Ще один важливий уродженець Дніпра – Олег Голосій – видатний художник, ключова постать української нової хвилі 1980-90-х. Голосій народився у Дніпропетровську 1965 року. У художньому коледжі, де він навчався, ще можна застати його вчителя Леоніда Антонюка та, цитуючи художника Євгена Коршунова, пройтися місцями, де він ніколи не жив, але, можливо, проходив повз. 1984-го переїхав навчатися до Києва. Учасник сквоту на вулиці Паризької комуни, співпрацював із московською галереєю Ріджина.

Мав здатність до надпродуктивності, залишивши досить велику творчу спадщину. Трагічно загинув у 27 років. Сьогодні в Україні існує єдина у своєму роді інституція, заснована братом і спадкоємцем Денисом Голосієм спільно з галереєю The Naked Room, створена для вивчення творчості та матеріалів із сімейного архіву, каталогізації робіт із музейних та приватних колекцій, представлення та популяризації суто одного автора — «Маєток Художника» Олега Голосія (Artist Estate of Oleg Holosiy). У 2019 році в Мистецькому Арсеналі було представлено масштабну дослідницьку ретроспективу «Живопис нон-стоп», а саму роботу Маєтку було вперше представлено у травні 2019 виставкою «Хлопчик і Комета» у галереї The Naked Room.

У своєму місті показувався двічі — виставка «Над Айсбергами», 2011 в арт-центрі Квартира та «Голосій у Дніпрі», 2020 в Артсвiт у співпраці з Маєтком Художника та The Naked Room.


Важливо згадати художника-авангардиста скульптора Вадима Сідура. Народився в Катеринославі у 1924 році. Закінчивши 9 клас 1941-го з родиною евакуювався з Дніпра, 1942-го його призвали, 1944-го був тяжко поранений. Після демобілізації з інвалідністю вступив до медичного інституту, рік подумавши, вибрав професію скульптора. У 1953 закінчив Вище художньо-промислове училище. Окрім скульптури працював із книжковою ілюстрацією, а коли стан здоров'я не дозволяв працювати з важкими матеріалами — робив графіку. У радянські часи він часто стикався з офіційним неприйняттям своїх робіт, його винуватили у формалізмі та пацифізмі. Як це водиться зі всіма художниками того періоду, слава до нього прийшла на заході. Нині багато антивоєнних робіт Сідура встановлено в містах Європи та Америки. 2015 року група релігійних фанатиків розгромила виставку «Скульптури, яких ми не бачимо» у Москві.

Це все — історії успіху окремих геніїв, особистість яких є чимось більшим, ніж просто прив'язка до місця. Хоч вони й народилися у Дніпрі, але реалізували себе вже поза цим містом. Зараз же ті самі молоді та зухвалі, про яких йшлося вище, створюють можливості, щоб тут жити в задоволення та реалізовувати себе, тим самим посилюючи потенціал міста. З кожним днем ​​Дніпро перетворюється, наповнюється улюбленими кав'ярнями та барами. Дизайн-код задає гідну планку візуального середовища, низові ініціативи міцнішають та вдосконалюються. Безумовно, місто неідеальне, але саме тому воно цікаве, багатогранне, невичерпне і нам з вами є чим тут зайнятися.

Share: