/var/www/cdpolya9961/data/www/artslooker.com/wp-content/themes/looker
https://artslooker.com/wp-content/themes/looker

Юрій Мусатов: За кордоном завжди використовую можливість спробувати місцевий матеріал

21
IMG_4077

Юрій Мусатов

Нещодавно у столичному арт-просторі Sky Art Foundation відбулася презентація проекту українського художника Юрія Мусатова “Фіксація”. На виставці було представлено близько 30-ти керамічних робіт митця, створених впродовж останніх трьох років, більшість з яких експонуються вперше. Для кераміки Юрія Мусатова характерними є постійні пошуки нових форм, технологічні експерименти, концептуальний зміст та інтелектуальна простота. Його об’єкти автономні та самодостатні як у мистецькому просторі, так і в дизайнерськи оформленому інтер’єрі.

В останні дні виставки ми поспілкувалися з Юрієм про українську кераміку, його творчі плани, а також про печі та глини.

— Глини. З якою глиною ти працюєш? Які матеріали використовуєш у роботі?

— Останнім часом я працюю переважно з шамотними масами. Якщо створюю щось в Україні, то купую вже готову масу на слов’янському заводі  «Глини Донбасу», а за кордоном завжди використовую можливість спробувати місцевий матеріал. Ясна річ, у кожній країні різні глини, і коли ти звик до слов’янської, то не відразу можеш зрозуміти чужий матеріал. Головне в такому випадку нікуди не поспішати та спробувати відчути глину.

Був період, коли я працював з порцеляною. Давно то було, за часів, коли заводи ще працювали. Але маю намір в найближчому майбутньому повернутись до порцеляни. Це дуже естетичний та розумний матеріал.

IMG_4070

— Розкажи про печі для випалу. У чому специфіка, які різновиди бувають?

 — Печі є різні. Є печі електричні, газові, дров’яні. Є печі для утільного випалу (близько 750 °C), є печі для випалів на високу температуру (до 1300°C), і печі для випалів по технології раку. Є німецькі, американські, майже так, як і автомобілі (посміхається). Особисто я користуюсь електричними печами.  Чому у множині? Тому що працюю в різних майстернях, довго не затримуюсь на одному місці. Найдовше я працював на печі Івана Фізера у його майстерні в Черкасах.

 — З чого ти черпаєш натхнення?

 — Мене може надихнути будь що. Ніколи не знаєш, що тобі спаде на думку. Натхнення або є, або його немає. На вулиці сіро, холодно, в голові пустота. Йдеш чи стоїш. І раптом око вихоплює  фрагмент стіни, уламок залізобетонної конструкції, раптом випливає з пам’яті на поверхню сюжет із книги, переплітається зі спогадом, звуком, і починається…

IMG_4102

 — Твої роботи — це фіксація того, що вже відбулося з тобою, чи фіксація мрій, ідей, думок?

 — Цим питанням Ви самі дали відповідь. Так, це мрії про щось: що хотів би побачити, відчути, де б хотів побувати, і мої уявлення про те, як може виглядати, наприклад, якийсь небесний об’єкт. Мої твори – це дійсно фіксація, і, в основному, моїх думок та мрій.

 — Які з проектів, в яких брав нещодавно участь, для тебе були найцікавішими?

— Найяскравіший з останніх – Міжнародний фестиваль Macsabal Wood Firing в Пекіні. А з українських, мабуть, фестиваль сучасної кераміки під назвою “ЦеГлина”, що проходить в столиці вже 3 роки поспіль.

IMG_4082

 — Які ще творчі плани (мрії) на найближчий час?

 — Найближчий план – поїхати на міжнародний симпозіум кераміки до Тайланду, який відбуватиметься в квітні. А нещодавно мені прийшло запрошення взяти участь в симпозіумі кераміки в Паневедец в Литві, тому це в планах на літо. Але найбільша мрія – врешті-решт мати свою майстерню з нормальним якісним обладнанням. І, звичайно, отримати членство в Міжнародній Академії Кераміки в Женеві (IAC).

 — Які художники для тебе є взірцем? Чиї роботи надихають?

 — Сергій Ісупов, Рафа Перез, Джеф Кунс, Харумі Накашима і ще багато інших великих митців.

 — Стан української кераміки на сьогодні. Якою ти бачиш її в майбутньому?

 — У нас є сильні художники міжнародного рівня. Не багато, але є. Ну так, як і скрізь. Не кожен кераміст може дозволити собі дозволити мати нормальне  обладнання  та матеріали для роботи з керамікою (піч, екструдер, імпортні керамічні маси, цікаві  поливи тощо). Так-так, кераміка – це дороге задоволення (посміхається). Не можу уявити, якою буде українська кераміка в майбутньому. Постійно з’являються нові імена, які вносять у розвиток кераміки цікаві ідеї та пластично-технологічні рішення. Україна потребує сучасного музею професійної кераміки, локації, де можна було б проводити виставки сучасної і традиційної кераміки, української і світової, запрошувати гостей з-за кордону для майстер-класів та лекцій. Я би назвав це “Український Дім Кераміки”.  Для системи спеціалізованої керамічної освіти (в академіях мистецтв, мистецьких коледжах, училищах) необхідна повна реінкарнація: зміна навчальних програм та підходів до навчання, часткова зміна викладацького складу, покращення умов для навчання і викладання, підвищення зарплат викладачам, забезпечення їх майстернями при навчальному закладі.

IMG_4064

 — А який стан кераміки за кордоном? Які виставки, бієнале, симпозіуми міжнародного рівня? а в яких  з них ти брав участь? В яких країнах найбільш розвинуте мистецтво художньої кераміки?

— За кордоном навіть дороги є (посміхається). Навіть маленька Латвія цього року започаткувала своє перше міжнародне бієнале сучасної кераміки. Про  що тут говорити… Мабуть  кожен кераміст мріє, якщо не перемогти, то хоча би пройти відбір на участь у таких престижних виставках як Бієнале в Фаенсі, Валлорісі, MINO та інших. На жаль, чи на щастя, я ще жодного разу туди не потрапляв як учасник. Але мені пощастило брати участь у таких  міжнародних симпозіумах як  Macsabal в Анкарі та Пекіні, Intonation в  Дайдесхаймі, міжнародному триєнале в Кечкеметі та інших. Якщо виділяти країни, де мистецтво кераміки найбільш розвинуте, то, на мою думку, це Німеччина та Японія.

IMG_4103

Юрій Мусатов народився 1981 року в м. Конотоп Сумської обл. 2008-го року закінчив Львівську національну академію мистецтв, факультет декоративно-прикладного мистецтва, відділ художньої кераміки. Починаючи з 2004 року Юрій Мусатов активно бере участь у престижних виставках, симпозіумах, бієнале професійної кераміки в Україні та за її межами. Неодноразовий переможець міжнародних стипендіальних програм та спеціалізованих конкурсів. Наприкінці 2015 року Мусатов переміг у конкурсі грантів для молодих художників від Sky Art Foundation з проектом “Лабораторія мрій”, суть якого полягає в створенні “публічних художніх майстерень”. Роботи Мусатова зберігаються в приватних та музейних колекціях України, Польщі, Німеччини, США, Португалії, Словенії, Латвії, Білорусі.

13.04.2016

Схожі записи