Тиха експансія гіперлокального мистецтва на Триєнале мистецтв Ечіґо-Тсумар

Український художник Нікіта Кадан зізнається, що йому взагалі дивно перебувати в Японії. «Це якесь диво», — каже він в автобусі, що їде через префектуру Ніїґата. Художник їде на відкриття своєї нової роботи під назвою «Об'єкти з іншого місця» на Echigo-Tsumari Art Triennale 2024. Кадану знадобилося три дні, щоб дістатися з Києва до Японії на мистецький фестиваль, який відбувається вже вдев'яте. 

Політична вага «Об'єктів» не відповідає решті гіперлокальних нових робіт триєнале. У той же час, вона приносить довгоочікувану злободенність із зовнішнього світу. Легка і віддзеркалююча робота Кадана, встановлена на місці колишньої електростанції в районі Цунань. Тонкі металеві структури нагадують космічні об'єкти — ракету, падаючу зірку — але з хвилястими лініями, що здаються розплавленими, немовби пульсуючими від спеки та вологості Ніїгати.

Обидва об'єкти створені за подобою конструкцій, що зводились на дитячих майданчиках по всьому колишньому Радянському Союзу. Сьогодні, коли багато елементів радянського дизайну було демонтовано в багатьох країнах від Грузії до Казахстану та України, ці космічні об'єкти все ще залишаються, за словами автора, символами соціальної прогресивності, мрій про мирний космос та амбіції людства.

«Такі космічні дитячі майданчики виглядають абсолютно однаково у Москві чи Санкт-Петербурзі і в Києві. А тепер з території Росії в Україну летить зовсім інша ракета і влучає в ці дитячі майданчики», — розповідає Нікіта Кадан в інтерв'ю The Japan Times.

На запитання, що, на його думку, місцеві жителі та глядачі можуть отримати від перегляду його робіт, художник відповідає: «Чи думають вони, що їхнє життя якось пов'язане з тим, що відбувається в Україні, чи в Газі, чи в Судані?». Тільки час покаже.

Мистецьке поле Ечіґо-Тсумарі вже налічує понад 200 постійних об'єктів, розкиданих навколо цієї гірської місцевості. Подія відрізняється від звичної для будь-якого музею планомірності, розкидаючи роботи на території, більшій за 23 райони Токіо, але де проживає менше чверті населення країни. Нове трієнале додасть 85 нових робіт та експонатів.

Поряд із храмом Корю, на північний схід від міста Токамачі, лісистою стежкою можна дістатись галявини, на якій встановлено дві нові роботи. Робота британського художника Ентоні Гормлі «Man Rock V» — це велика скеля з глибокими лініями, висіченими на ній. На скелі зображений силует власних рук художника, що обіймають її, але це не робота його его чи самовираження; скоріше, лінії означують узагальнені людські обійми.

Поруч з роботою Гормлі розташована робота «Here-Upon» Кена Кагеями, постійного учасника триєнале з моменту її заснування. На минулій виставці в рамках триєнале Кагеяма висадив саджанець кедра. Цього разу він створив структуру з дерев з чотирма стовбурами навколо кедра, щоб захистити його. Якщо стояти всередині колони поруч із саджанцем, то насичений запах наповнює ніздрі, а світло проникає крізь отвір у верхівці нової структури дерев.

У колишній початковій школі Шімізу, переобладнаній під архівний центр Ечіґо, Кота Такеучі показує дві відеороботи «War is Thief» та «Water Thief», в яких використовуються складні архівні проекти. Для останньої Такеучі шукав у регіоні Ечіґо-Тсумарі меморіальні камені з ієрогліфами кандзі, що позначають воду (水), і збирав їхні історії. Один з таких прикладів 水 — це «пам'ятник священному дереву» в районі Окідате в Токамачі, який був побудований у 1901 році на місці великого засохлого дерева зелкова. Інший, 1936 року, вшановує пам'ять 23 людей, які загинули під час будівництва електростанції. У відеороликах герої нашаровуються один на одного і проектуються на стіни колишнього шкільного підвалу, прохолодного і з земляною підлогою. В результаті відчувається земля, на якій вони стоять — стихійна і підземна.

«Вода — це дуже фундаментальний елемент. Всі знають і хочуть води на цій планеті», — каже художниця. «Це дуже оригінальне джерело наших релігійних вірувань. А оскільки це міжнародний фестиваль, вода є гарною відправною точкою для відвідувачів і чимось спільним для місцевих жителів».

Ще більш гіперлокальний проект відкривається в селі Акіямаго — Центр мистецтв Акіяма, нова школа, яка зберігає і навчає способу життя в суворих горах, що колись був поширений у цьому регіоні. Школа пропонує уроки та майстер-класи, а також влаштовує виставки. Однією з інсталяцій є «Phlogiston» Кодзі Ямамото, для якої художник взяв місцеву деревину і виготовив карбонізовані фігури «гірських благ». Чорні та скам'янілі, а також елегантні та фактурні, деякі з них нагадують стародавні тотемні форми Океанії, тоді як інші виглядають як модерністські скульптури. Центр мистецтв Акеяма глибоко продуманий і протистоїть погляду на мешканців Акеями, який зводить їх до «відсталих» чи «примітивних».

Echigo-Tsumari Art Triennale 2024 триватиме до 10 листопада 2024. Роботи розташовані по всій префектурі Ніїгата. Більше про подію тут.

Share: