Тіберій Сільваші: Смерть живопису означає його початок

18 жовтня, 2013

1384231_734442749902814_1025936617_n

Відомий шаман кольору Тіберій Сільваші на відкритті персональної виставки «Монохромія» у Щербенко Арт Центрі розказав ArtsLooker, чому займається живописом, якому поставили смертельний діагноз, як він ставиться до підробок, котрі виставляються з його прізвищем на аукціонах, і що треба знати глядачеві, щоб розуміти абстракцію, а не бачити звичайне залите фарбою полотно.

— Ви пожартували, назвавши виставку «Монохромія», що означає виконання малюнку в одному кольорі. На ваших полотнах ціла палітра кольорів.

 — Цей живопис має кілька різних напрямків. «Нон-іконний живопис», конкретний живопис, «радикальний живопис» та інші. Єдине, що об’єднує ці напрямки, це те, що полотно чи стіна, на яких пишеться монохромія, не рухається, має глибинну структуру. Тобто ділення кольору відбувається всередині. Під фінальним чистим кольором фарби існують як шари, просвічуються одна крізь іншу. Історію написання можна дослідити на краях полотна, де видно всі прошарки.

Ви уже багато років працюєте з монохромією, фактично пишете одну і ту ж картину. Але чому тільки ця виставка має назву «Монохромія»?

 — Потрібно було ввести в ужиток це слово. У нас його ніколи не було. Монохромією в Україні ніхто не займався. Можна казати, що «Чорний квадрат» Малевича був монохромією. Хоча Малевич насправді не був монохромістом. Першим монохромістом є Олександр Родченко. У 1921 році він зробив триптих із червоного, жовтого і синього. Це був перший монохромний проект.

— …І після цього Родченко сказав, що живопис закінчився.

 — Так, а ще після цього, у 1966 році Барнет Ньютон зробив проект «Хто боїться червоного, жовтого і синього». Він відкрив нову перспективу, перевівши процес кінця в процес безкінечного повтору. Зараз всі живописці з цим працюють, продовжують процес безкінечного монохромного повтору.

— Це данина моді?

 — Це називається – живописець продовжує. Живопис існував у всі часи і буде існувати надовго.  Смерть живопису означає його початок.

— Чому ви називаєте «Монохромію» простором уповільнення часу? Як на мене тут вирує життя.

 — Це так здається тут і зараз. Тому що це відкриття  виставки, прийшли люди, вони задають свій ритм, змінюють атмосферу. Прийдіть на виставку, коли нікого не буде, тоді зрозумієте, що «Монохромія» –  це простір уповільнення часу. У цьому просторі глядач може заглибитися у себе. Живопис існує для того, щоб людина звернулася сама до себе.

«Монохромія». Фото: Shcherbenko Art Centre

«Монохромія». Фото: Shcherbenko Art Centre

— Уявіть собі непідготовленого глядача з вулиці. Він приходить на виставку «Монохромія», дивиться на полотно, тоді помічає різні фарби на краях, які стікають по підрамнику і думає собі: «Ха, цей художник намагався щось створити, та в нього нічого не вийшло, от і залив все одною фарбою. А тепер це називається мистецтвом. Та я такого можу наваляти…» Що варто знати глядачеві, щоб грамотно прочитати монохромні роботи?

— Без знання історії мистецтв нічого не буде. Хоча б якусь частину слід знати, щоб розуміти роботу. А щоб прочитати абстракцію, треба знати всю історію мистецтв. Добре, що на сьогодні є багато курсів із вивчення історії мистецтв. Глядач розуміє, куди прийшов, він знає, що абстракція закінчилася у 60-их роках, і може зрозуміти ті процеси, які почалися після неї. Без знань з історії мистецтв, усвідомлення того, що за цим всім стоїть, «Монохромія» залишиться звичайними зафарбованими полотнами.

— Що для Вас означають кольори? Що або хто впливає на те, що сьогодні Ви працюєте з синім, а завтра з рожевим?

 — Абсолютно ніхто і ніщо не впливає. На моїх полотнах під фінальним верхнім кольором купа різних кольорів. Я напишу один колір, а через декілька років повертаюся до полотна і переписую його. Я ніколи не знаю, який колір буде наступний та який остаточний. Не можу гарантувати, що ці кольори, які є на виставці, фінальні. Можливо, пройде час, я подивлюся по-іншому на ці полотна і перепишу їх. Кольори змінюються постійно, кожного дня народжуються інші.

Ольга Жук, Тіберій Сільваші. Фото: Shcherbenko Art Centre

Ольга Жук, Тіберій Сільваші. Фото: Shcherbenko Art Centre

— Де краще купувати Ваші полотна колекціонерам, щоб вони бува не купили підробку замість оригіналу? Нещодавно був казус на аукціоні, коли Ви побачили, що виставляється не Ваша робота?

 — У галереях можна знайти оригінали. Галеристи працюють тільки з моїми роботами. У крайньому разі, якщо колекціонери дуже хочуть побачити художника, можуть звернутися до мене. Я не дуже цікавлюся аукціонами. Знав, що багато речей з’являється та ніколи не хоShare: