/var/www/cdpolya9961/data/www/artslooker.com/wp-content/themes/looker
https://artslooker.com/wp-content/themes/looker

Ірина Акімова: Китайці були здивовані, що в нас були та існують сьогодні художниці, визнані на міжнародному рівні

1027
Ірина Акімова, художниця, автор інсталяцій та лідер Української асоціації жіночих досліджень у мистецтві (UAFRA)

Ірина Акімова, художниця, автор інсталяцій та лідер Української асоціації жіночих досліджень у мистецтві (UAFRA) / Фото: artslooker.com

Сучасне українське мистецтво впевнено рухається вперед у загальносвітовому мистецькому процесі. Все частіше спостерігаються не лише поодинокі випадки кооперації окремих митців із закордонними галереями та участь на світових арт-ярмарках, а й більш вагому співпрацю можна побачити вітчизняних митців у масштабних міжнародних музейних проектах. Однією з таких стала участь українців у VIII Міжнародній виставці традиційного мистецтва «Реконструкція традицій», організованій Шанхайським музеєм художніх колекцій, яка проходила з 6 по 25 червня 2018 року. В рамках виставки також відбулася масштабна наукова конференція – VI Міжнародний форум із захисту культурної спадщини. Україну в Шанхаї представили двоє українських митців – скульптор Олег Пінчук та живописець, автор інсталяцій та лідер Української асоціації жіночих досліджень у мистецтві (UAFRA) – Ірина Акімова.

Мистецтвознавець та журналіст Анастасія Гончаренко розпитала в художниці Ірини Акімової про її враження від участі у виставці в Шанхаї, дізналася про подальші плани культурної співпраці між Україною і Китаєм, а також поцікавилася на якому етапі зараз тривають переговори по створенню музею «Шовковий шлях» в Україні.

На початку червня цього року ви разом із скульптором Олегом Пінчуком взяли участь у VIII Міжнародній виставці традиційного мистецтва «Реконструкція традицій», що проходила в Шанхайському музеї художніх колекцій. Як вдалося долучитися до такої мистецької події світового рівня?

Представники керівництва Музею художніх колекцій Шанхаю, готуючись до проведення VIII Міжнародної виставки, куди вони зазвичай запрошують представників як європейських, так і азійських країн, в цьому році особисто завітали до декількох європейських держав, з метою ознайомлення з роботами художників, скульпторів, представників традиційних мистецтв та відбору їх для участі у виставці. Як раз за пів року до події, директор Музею пан Ху відвідав Київ і звернувся до мене, як до представника Української асоціації жіночих досліджень в мистецтві, з проханням організації неформального перегляду робіт сучасних українських художників з можливістю потенційного відбору. Переглянувши мої роботи, вони запросили мене до участі у виставці. Олега Пінчука, з творами якого вони були знайомі раніше, а тепер побачили «вживу» — були раді запросити також. Так, власне відбулись наші перші неформальні контакти і з цієї зустрічі почався процес підготовки до виставки. Відкриття VIII Міжнародної виставки традиційного мистецтва «Реконструкція традицій» відбулось на початку червня. В ній взяли участь три мої живописні полотна («Тіні на снігу», «Ласкаві руки сонця», «Хмари») і три скульптурні твори Олега Пінчука «Без назви» (2001), «Зліт» (1991) та «Падіння» (1991). Роботи увійшли до каталогу і були представлені на урочистому відкритті, привернувши увагу великої кількості глядачів, митців та інших гостей, що особливо приємно для нас, як авторів.

IMG_9574

Як вас зустрічали в Китаї? Яка була програма заходів?

Виставка супроводжувалась науковою конференцією з питань сучасного мистецтва. Це вже традиційний захід виставки, де учасники і фахівці з різних музеїв ділились своїми думками з приводу того, з якими саме проблемами стикається сучасне мистецтво, й досвідом, як вони вирішуються в тій чи іншій країні.

З точки зору самої виставки – перш за все вразив підбір та кількість країн-учасників. В цьому році до експозиції увійшли роботи мистців з чотирнадцяти країн. Це дійсно міжнародний проект, дуже репрезентативний, і це цікаво, оскільки очевидно, що стилі, підходи, уявлення від країни до країни, дуже сильно різняться. І ці відмінності як раз і становлять інтерес. Сама назва цьогорічної виставки «Реконструкція традицій» та її головна мета полягали у демонстрації того, як сучасне мистецтво розвиває глибокі національні традиції, по-своєму відображаючи проблеми того чи іншого суспільства.

Що з робіт інших учасників Вам найбільше запам’яталось?

Запам’ятались, наприклад, роботи нідерландської художниці російського походження Марії Кошенкової. Її твори зі скла – справжнє сучасне мистецтво з елементами традиційного ремесла – викликали значний інтерес. Також моєї особистої уваги дістали роботи іранських митців – декілька персидських шовкових килимів у традиційній техніці виконання із сучасними зображеннями. Було багато цікавих творів китайських художників, що працюють зі сріблом та напівкоштовним камінням. В Китаї теж звертають увагу на той факт, що сучасне трактування засновується на глибоких національних традиціях, які в цьому процесі не втрачаються, а розвиваються.

Ви з Олегом Пінчуком брали участь у конференції? Якою була тема вашої доповіді?

Моя презентація мала назву: «Традиції та інновації в сучасному українському жіночому мистецтві». Доповідь викликала чималий інтерес, оскільки більшість гостей не дуже добре уявляла собі жіноче мистецтво України. Китайці були здивовані, що в нас були та існують сьогодні художниці, визнані на міжнародному рівні, зокрема великий інтерес викликала постать Марії Приймаченко та рішення ЮНЕСКО відзначити 2009 рік в її честь. Цікавою була дискусія про розвиток українських традицій жіночого мистецтва починаючи з ХХ століття під впливом та паралельно з тими соціальними змінами, що відбувались у Європі. Тому презентація була сприйнята з великим інтересом, люди підходили, питали й виказували одкровенні здивування та захоплення тим, наскільки є глибокими українські традиції в жіночому мистецтві.

Виступ Ірини Акімової на конференції в Шанхаї

Виступ Ірини Акімової на конференції в Шанхаї

Чи доводилося пояснювати тамтешнім шанувальникам мистецтва взагалі, звідки Ви і де знаходиться наша країна? Наскільки в Китаї бренд «Україна» в мистецтві пізнаваний? Що вони про нас знають?

Організатори виставки підійшли до підбору робіт та художників правильно, глибоко й зовсім не поверхово, тобто вони не просто ознайомились з роботами в інтернеті, що є певним логічним першим кроком у створенні експозиції міжнародного масштабу, але й самі завітали до запрошуваних країн – подивились, поспілкувались, склали свої особисті враження про того чи іншого митця. Тож, питання того, де знаходиться Україна і чи є тут хороші художники, не поставало взагалі. Загальний підхід і загальна думка були такими: «ми знаємо, що в Україні потужна професійна мистецька школа, в тому числі традиційного олійного малярства, скульптури, тощо, вона має давні глибокі традиції. Тож, нам цікаво і корисно представляти на своїх міжнародних виставках українських мистців».

В рамках Вашої асоціації UAFRA нещодавно відкрилася перша групова виставка у Києві в Інституті проблем сучасного мистецтва. Чи планується розширювати підбір художниць і робити формат більш міжнародним? Можливо, навіть є якісь пропозиції саме співпраці з Китаєм в рамках спільних проектів в Україні?

Звичайно, ми маємо плани розвивали сучасне жіноче мистецтво і презентувати його не лише в Україні, але й за її межами спільно з представницями інших країн. Зокрема, ми обговорювали варіанти спільних виставок як в Китаї, так і на території України з директором Музею традиційного мистецтва Китаю, і перші найбільш безпосередні плани стосуються можливості запрошення на виставку в наступному році більшої кількості представниць українського мистецтва. Для цього ми будемо працювати з ними впродовж року, допомагаючи здійснити відбір в межах тієї теми, що буде запланована на наступний рік. Це стане першим кроком для розвитку наших зв’язків. Варто зазначити, що Олег Пінчук в рамках цих перемовин був обраний міжнародним експертом Музею традиційного мистецтва Китаю. Це означає, що при формуванні наступних міжнародних виставок, він та ще два представники з Південної Кореї та Японії, надаватимуть офіційні поради організаторам. Це почесна функція, приємна та важлива для України.

Назначення Олега Пінчука та представників Південної Кореї експертами музея традиційного мистецтва у Шанхаї

Назначення Олега Пінчука та представників Південної Кореї експертами музея традиційного мистецтва в Шанхаї

Олег Пінчук та Ірина Акімова з представниками музея муніципалітуту Шанхаю

Олег Пінчук, Ірина Акімова з представниками музею та муніципалітету Шанхаю

Організаторам вкрай цікава тема жіночого мистецтва. Вона для них не нова, однак сам факт її постанови, виокремлення із загальної маси робіт такого специфічного напрямку, як «жіноче мистецтво» – стало для них інновацією. Тому ми для наступної виставки, разом з представниками асоціацій, які підтримують жінок в Китаї, будемо намагатись створити окремий проект для представниць жіночого мистецтва.

Крім того, в нас відбулись перші перемовини про можливість співпраці в цьому напрямку з представниками Єгипетського національного музею, з одним із знаменитих японських скульпторів та художників та з представниками інших шанхайських музеїв. В результаті сьогодні існує точне розуміння, що діяльність з підготовки спільних проектів може йти двома шляхами: перший стосується організації спільних виставок жіночого мистецтва, а другий – може стати частиною масштабного проекту, що називається «Великий шовковий шлях» та включати в себе окрім інфраструктурний завдань, розвиток культурних зв’язків.

В одному із попередніх матеріалів ArtsLooker, Олег Пінчук розповідав, що в Києві планують створити музей «Шовковий шлях». На якому етапі зараз перемовини ?

Під час візиту в Китай Олег дійсно їздив у Сюань на переговори з розвитку культурних програм в рамках проекту, який ми називаємо «Великий шовковий шлях». І, судячи з результатів перемовин, ми зможемо зробити наступні кроки вперед, щоб цей проект – створення музею та наповнення його цікавими роботами з обох сторін, міг дійсно відбутись.

Колекція майбутнього музею буде формуватися не тільки з робіт українських та китайських митців, а й будуть представники інших країн?

Ті країни, на території яких проходить Великий шовковий шлях, мають стати учасниками та контрибуторами цього музею. Це будуть якісні роботи найбільш визначних художників, скульпторів і представників інших видів традиційних мистецтв.

Олег Пінчук, Ірина Акімова, японський художник-кераміст Тошіо та представники української янтарної компанії

Олег Пінчук, Ірина Акімова, японський художник-кераміст Тошіо та представники української янтарної компанії на фоні робіт Ірини Акімової

Гарна новина! Головне тепер, щоб вона здійснилась! Бо нам, у Києві тай в Україні, дійсно не вистачає такої інституції міжнародного формату…

Я вважаю, що це масштабний проект, над яким дійсно варто працювати. Він має достатньо велике міжнародне значення, адже це саме ті культурні зв’язки, які об’єднують різні країни та міста між собою. І ми сподіваємось, він буде сприяти розвитку не просто культурних відносин з китайською стороною, а й своє почесне місце займе тема більш близьких зв’язків між Києвом та Шанхаєм, які наразі стають містами-партнерами.

Ви згадували, що в наступному році в Шанхаї буде представлено ширше коло українських художників. Яким методом буде відбуватись відбір робіт і як потрапити на наступну виставку?

Відбір робіт абсолютно об’єктивний та відкритий. На сайті Музею впродовж цілого місяця (березень – квітень) було опубліковано повідомлення про відкритий конкурс для участі у виставці. Цей факт вказує на те, що китайська сторона здійснює прийом робіт неупереджено. Ознайомчі поїздки по різним країнам, що проводяться заздалегідь, допомагають організаторам розповісти про існування цієї міжнародної події, та познайомитись з митцями особисто і наочно побачити потенційні роботи. Я думаю, ця процедура не зміниться і єдине, чим ми можемо допомогти, й ми це запропонували, що у випадку організації виставок жіночого мистецтва, ми виступимо як «focal point» в Україні, щоб представити китайцям більш широку варіацію наших митців, з яких вони потім будуть здійснювати власний відбір. Наше завдання не відбирати, це функція організаторів, ми можемо тільки порадити, але процес відбору знаходиться на китайській стороні. Це ж точно так, якщо буде організовуватись виставка в Україні, відповідно здійснювати відбір буде місцевий оргкомітет.

Фото з директором музею традиційного мистецтва Шанхая Ху Мікінгом

Фото з директором музею традиційного мистецтва Шанхая Ху Мікінгом

Для арабських країн, з мусульманською культурою Асоціація жіночого мистецтва сприймається по-іншому ніж в нас?

Як не дивно! Для мене це теж було доволі несподівано. Зокрема єгипетська  делегація висловила велику зацікавленість і не було жодних сумнівів з приводу дискусії на тему дискримінації жінок у мистецтві. Всі погодились з тим, що А) жіноче мистецтво – це дуже важлива частина загальнонаціонального мистецтва, кожна країна гордиться своїми художницями, які її представляють; Б) немає сумнівів, що жінок-художниць необхідно підтримувати, адже елемент нерівності у доступі, наприклад, до виставкових приміщень, в доступі до можливості продавати свої роботи за тією ж ціною, як художники-чоловіки, існує. Ці питання – вони міжнародні, тому нормально сприймались практично всіма, з ким ми спілкувались.

А яка світова ситуація зараз? Чи вже є якась статистика?

Насправді за міжнародною статистикою – 51% представників мистецтва – жінки. Тож, з точки зору репрезентативності за кількістю серед художників, дискримінації нібито й немає. Втім, у 80% міжнародних музеїв та галерей, кількість чоловіків, представлених у постійних або тимчасових експозиціях, набагато більше. Звичайно, цей показник коливається в залежності від країни, але цифра 80 % – реальна на сьогодні. За словами директора галереї Saatchi, наприклад у 2015 році з 50-ти лотів, проданих на аукціонах, тільки 4 були створені жінками. Серед цін на роботи, починаючи від топових й до середнього рівня, як правило різниця коливається в межах від 30-ти до 40%. Це середні цифри, середня статистика, яка вказує на існування проблеми. Тому підтримка жіночого мистецтва і з державного боку і з боку недержавних установ має бути.

Текст: Анастасія Гончаренко

18.06.2018

Схожі записи