Засновник благодійного арт-фонду Sky Art Foundation, Дмитро Палієнко / Фото: artslooker.com
Незабаром благодійному арт-фонду Sky Art Foundation виповнюється 3 роки. Фундація, що була створена напередодні соціально-політичної кризи, не тільки продовжує існувати, беручи участь у численних виставкових проектах, а й ініціює власні. Серед них Міжнародний фестиваль Mural Social Club, присвячений сучасному мистецтву в громадському просторі. З цього приводу журналіст Роксана Рублевська зустрілася із засновником фонду Дмитром Палієнко. Про те, за яким принципом функціонує Sky Art Foundation, чому кераміку досі не відносять до Contemporary, і як мистецтву заручитися допомогою бізнес-спільноти далі в ArtsLooker.
Восени 2017 фонду Sky Art Foundation виповнюється 3 роки. Пригадуєте, як виникла ідея його створення?
Моя зацікавленість мистецтвом співпала зі знайомством з Юлією Островською, яка наразі обіймає посаду директора та куратора Sky Art Foundation. В процесі нашого спілкування народилася ідея створити благодійний арт-фонд, який би підтримував і просував сучасне вітчизняне мистецтво в Україні та за її межами.
Яку мету ставили, засновуючи фундацію?
На той момент моїм завданням було вивчення механізмів українського арт-ринку, щоправда, заглибившись, я відчув розчарування. Вітчизняний ринок мистецтва виявився майже несформованим. Відсутність офіційних продажів, законодавчих реформ, незалежної експертизи, виходу за рамки галерей. Все це перешкоджає розвитку і правильному функціонуванню системи. Погоджуюся: є достатня кількість охочих митців, технічно досконалих робіт і потенційних колекціонерів, які б могли ними зацікавитися, проте без зрушень у законодавстві неможливо побудувати здорові ринкові відносини. Наразі все існує завдяки ініціативі конкретних людей, а колекціонування прирівнюється до декорування.
Ситуація з колекціонуванням надважка, проте, чи допомагає фонд формувати колекції, якщо така пропозиція надходить?
У нас не було такого досвіду, адже формування колекцій – це завдання галерей і дилерів, але якщо така послуга знадобиться, думаю, наші експерти зможуть допомогти.
Яка головна місія Sky Art Foundation?
Підтримувати та розвивати нове покоління українських митців, сприяти міжнародному культурному обміну та спробувати інтегрувати нашу культуру у світовий контекст.
Яким чином проводився відбір художників для подальшої співпраці з фондом?
Ми шукали художників, які мають свій, відмінний від більшості, стиль. І не має значення, скульптор перед нами, живописець чи кераміст. Нам цікаве все: від полотен до цифрового мистецтва, головна умова, щоб автор був амбітним, а його роботи – якісними та актуальними. Якщо ми знаходимо такого митця, питання його просування і фінансування повністю лягає на плечі фонду. Sky Art Foundation позиціонує себе як продюсерський центр. Щодо відбору, то цим займаються всі члени команди: я, Юлія Островська, і декілька позаштатних арт-консультантів, які пропонують нам авторів. Ми аналізуємо їх творчість, запрошуємо на співбесіду, і якщо обидві сторони все влаштовує, підписуємо контракт, як з львівським живописцем Юрієм Ковалем, наприклад.
Ви стали ініціатором міжнародного проекту Mural Social Club, в рамках якого понад тридцять художників з усього світу створювали мурали, скульптури та інсталяції в різних містах України. Що надихнуло на започаткування фестивалю і чи є бажання продовжувати його надалі?
Ми не просто продовжуємо його, а робимо на ньому головний акцент. Я вважаю, що вуличне мистецтво – один з найперспективніших напрямів арту у світі, адже має потужний соціокультурний ефект. Ми фактично створюємо масштабну галерею під відкритим небом, цим самим популяризуючи мистецтво серед широких верств населення.
Як ви наважилися на такий проект? По-перше, потрібно мати дозвіл міської громади, по-друге, кошти на стріт-арт не можна порівнювати з тими, які б витрачалися на створення живопису, але найголовніше – важко знайти художника, який би впорався з завданням по-справжньому професійно.
Ви маєте рацію, процес організації Mural Social Club був складним, але ми вирішили ризикнути. Насправді все набагато простіше, аніж ви собі уявляєте. Схвалення місцевої ради обов’язкове, але якщо мешканці мають бажання прикрасити будинок, то її рішення досить формальне. Для цих установ головне, аби наші робити не містили рекламу та гармонійно вписувалися в оточуюче середовище. В свою чергу в нас теж була умова: проведення утеплення будинку до нанесення на ньому муралу, аби зберегти роботу митця якнайдовше.
Переглядаючи ці роботи, стає зрозуміло, що майже всі автори українських муралів – іноземні художники. Чому так сталося?
Зазвичай автори іноземні, проте були й вітчизняні, серед них і ті, якими ми опікуємося: Андрій Кальков, Саша Корбан,Сергій Радкевич та інші. Так склалося, що мало хто з інституцій наважується на культурний обмін, привозить в Україну митців серйозного рівня. Сучасному глядачеві просто необхідно знати, що відбувається закордоном, а іншим країнам – знайомитися з нашим мистецтвом. Фактично фонд узяв на себе цю складну місію. В проекті Mural Social Club ми залучали різноманітні міжнародні організації, консульства, і вони з радістю погоджувалися на участь. До речі, нещодавно вітчизняний стріт-артист Саша Корбан був запрошений до італійського містечка Айрола, що біля Неаполя, для створення муралу. Отже, процес інтеграції українського вуличного мистецтва все ж таки відбувається.
Чи є у вас інші проекти, в яких ви співпрацюєте з різноманітними арт-інституціями?
Наразі ми відкриті до співпраці, але потрібно чітко розуміти її характер. Нам надсилають багато листів з пропозицією профінансувати той чи інший проект, не беручи в ньому участь як куратори чи співтворці. Такий формат, звісно, автоматично нас не цікавить. Sky Art Foundation готовий до спільних проектів, щоправда за однієї умови: нам нададуть можливість працювати і візьмуть частину витрат на себе. Всюди важливі паритетні умови.
Sky Art Foundation зараз існує у форматі віртуальної галереї. Подібний концепт фонду/галереї без постійного виставкового майданчика дуже популярний в Європі, проте в Україні він викликає занепокоєння, мовляв, чи не втрачаємо ми глядача, якщо інституція не матиме постійної адреси?
Я більше погоджуюся з європейцями. Якщо нам потрібен простір, ми завжди можемо його орендувати. Утримувати майданчик на постійній основі в Україні дуже невигідно. Збережені кошти краще направити на реалізацію нових проектів та гонорари художникам.
Також ваш фонд займається керамічним проектом, один з небагатьох в Україні. Як бути зі стереотипом, що кераміка – не може стати частиною Contemporary?
Так, на превеликий жаль, цей стереотип існує, і спричинили його появу саме керамісти, як не дивно. Безліч із них не можуть втриматися від комерційних замовлень та пережити фінансові труднощі в пошуках галериста/дилера, який б пропонував їхні роботи колекціонерам та ярмаркам. У відчаї вони повертаються до посуду, іграшок, чим виправдовують хибне судження, що кераміка – вид виключно ужиткового мистецтва, проте аж ніяк не Contemporary. Коли нею зацікавляться більше фундацій чи арт-менеджерів, проблему буде вирішено, потрібно тільки дати авторам можливість творити, забувши про свої першочергові потреби. Створити гідні умови праці та розвитку. До речі, скульптор Юрій Мусатов, якого представляє Sky Art Foundation, – гарний тому приклад. Нещодавно він отримав членство в Міжнародній Академії Кераміки (IAC), ставши єдиним українським митцем поруч із кращими керамістами світу.
Наразі в торгівельному центрі ЦУМ представлена експозиція цифрового мистецтва, кураторами якої є команда Sky Art Foundation. Не хвилюєтесь, що співпраця з ТЦ може зашкодити репутації фонду? До того ж роботи не дуже зрозумілі широкому загалу.
Для нас співпраця з ЦУМом – великий експеримент. Небезпечний, але захоплюючий. Що вийде в результаті – стане зрозуміло з часом. Наше завдання – наповнювати художнім контентом виставковий простір торгівельного центру. Ми самі обираємо, що показувати, і на даний момент такий формат вільної творчості нас цілком влаштовує. Втім, презентація арт-проектів в просторі, що відкритий для широкого загалу, демонструє вихід на новий рівень суспільної і культурної комунікації. Отже, мистецтво, замість того, що стати товаром, виконує і просвітницьку функцію, яка провокує соціокультурні зрушення і розширює світогляд масового глядача.
Декілька слів про взаємодію мистецтва і бізнесу в Україні. На ваш погляд, чи є зацікавленість в бізнес-спільноти?
Звісно, і спровокувати її можна лише якісними пропозиціями, дуже конкретними і цікавими. Зараз Sky Art Foundation пропонує корпораціям формат «тимчасової галереї», коли в їх просторі розміщені наші експозиції. Така собі «оренда мистецтва», аби популяризувати його серед підприємців, їх команди і клієнтів. Якщо компанія має декілька офісів, серед яких і закордонні, експозиції зможуть переїжджати. В результаті митці будуть отримувати за це кошти, а бізнес-спільнота – можливість придбати роботи і сформувати свою колекцію.
Автор: Роксана Рублевская
Share:
