Залишатися «Серед Невідомості». В ArtUkraine Gallery триває виставка про віртуальну реальність

30 травня, 2018
Рафаель Гануссек Дарина, Мо Мот, Наталя задолотна під час відкриття проекту "Серед невідомості" / Фото: ArtUkraine Gallery

Рафаель Гануссек, Дарина Мо Мот, Наталя Заболотна під час відкриття проекту «Серед невідомості» / Фото: ArtUkraine Gallery

З 22 травня по 16 червня за підтримки Adamovskiy Foundation в мистецькому просторі ArtUkraine Gallery триває проект «Серед Невідомості», відкриття якого відбулося в рамках програми Kyiv Art Week. Виставка, куратором якої став відомий галерист Євген Карась, включає роботи двох художників Дарини Мо Мот (Україна) і Рафаеля Гануссека (Німеччина). Автори пропонують дослідити природу віртуальної реальності, порівняти своє світосприйняття із героями мистецької стрічки і навіть потрапити на стіну експозиції за власним бажанням. Про те, як краще сприймати побачене, пише автор ArtsLooker Роксана Рублевська.

CAN54383

Історія створення циклу робіт «Серед Невідомості» тісно пов’язана з обраною темою. З німецьким режисером Рафаелем Гануссеком українська художниця Дарина Мо Мот познайомилася у Берліні під час зйомки креативного відеоролику про феномен впливу реклами на сучасне суспільство. Згодом, спілкуючись у соціальних мережах, митці вирішили продовжити співпрацю і створили масштабний галерейний проект, що став одним з найбільш очікуваних подій весни.

Якщо зазвичай у залі глядач може почуватися непевно через занадто наративне чи ледь зрозуміле концептуальне мистецтво, то дана серія не залишає жодних сумнівів в обізнаності публіки і доречності її присутності. Складається враження, що вікно у вируючий світ вражень, за яке вимушено сприймається екран улюбленого гаджету, нарешті матеріалізувалося разом із усвідомленням себе його невід’ємною частиною.

CAN53573

Експозиція розміщена у двох залах. Звикши до темряви першого, погляд вихоплює цифрове мерехтіння. На одному з екранів проектору – стрічка Гануссека «Generation Y the fuck», унікальна колекція відео та інтерв’ю з різними людьми від Азії , Європи до Америки, над якою автор працював у 9 країнах світу. Попри різноманіття культур, герої схожі між собою за стилем одягу й спілкування, настроєм та ізольованістю, яку покоління доби смартфонів обирає за власним бажанням. Назвати фільм Гануссека документальним було б не зовсім вірно – виконана копітка режисерська і операторська робота, а драматургічна складова умисно вільної форми, надаючи глядачу право самостійно обмірковувати побачене. Це оповідь про нову роль людини в побудованому нею технологічному світі, шаленому, постійно прискореному темпі в нещадній спробі здолати інформаційний голод.

098

На сусідніх стінах – інтерактивна медіа інсталяція Дарини Мо Мот, що на мить здатна зробити з глядача зірку експозиції. Художниця пропонує кожному залишити своє селфі, приєднавшись до соціального експерименту, присвяченого репрезентації людей у соціальних мережах. Інша зала представляє її живопис. Лаконічний, постмодерністський, постеклектичний, такий, що немов вислизає, частковою незавершеністю, демонструючи безперервний рух, в якому ми перебуваємо. В роботах української мисткині відчутний вплив ідей Жана Борійяра. Її мінімалістичні, а іноді й композиційно насичені, полотна зібрані складаються з впізнаваних образів поп-культури, які працюють у відповідності з її драматургією.

Попри інстинктивне прагнення глядача вбачати критику мережевого покоління Y, до якого художники частково відносять і себе, автори доводять зворотне. Документуючи важливі моменти, вони зберігають відчуття абсолютної єдності з ними, ефект причетності, перетворюючи себе і публіку на активних учасників, а не спостерігачів.

CAN53586

Щодо концепції, то у фокусі уваги – дослідження сучасного суспільства й антиутопічних наслідків його розвитку. Художники фіксують увагу на виникненні нового типу ціннісних орієнтирів і способів їх використання в системі культури. Певним чином, вони показують трансформований віртуальною реальністю художній образ, який суттєво відрізняється від властивого традиційному мистецтву. Візуальні образи здатні змінювати світосприйняття значно швидше, аніж поглинання колективного досвіду. Віртуальна реальність позиціонується Мо Мот і Гануссеком як умовний надійний притулок, що слугує для захисту від інформаційно-психологічного впливу.

1 (5)

Центральною досліджуваною темою проекту «Серед Невідомості» стає ідентифікація. Художники наголошують на тому, що вже через декілька поколінь до цієї проблеми ми будемо ставитися, як до зразків із краєзнавчих музеїв, адже світ зазнає глобалізації. Проте погоджуються, що віртуальні технології створюють новий тип особистості, який постає перед проблемою розмноження реальностей, їх розрізнення і, як наслідок, з’являється мета тотальної присутності. Мо Мот і Гануссек приходять до висновку, що під впливом віртуального світу формуються нові види ідентифікації. І якщо раніше тільки реальність була традиційно структурована, тепер – маркери приналежності існують і у мережі Інтернет, конструюючи особливу колективну естетичну свідомість.

Автор: Роксана Рублевская

Share: