/var/www/cdpolya9961/data/www/artslooker.com/wp-content/themes/looker
http://artslooker.com/wp-content/themes/looker

Українські митці Єгор Зігура та Роман Мінін розповіли про участь у Tokyo international Art Fair

Єгор Зігура та Роман Мінін у Токіо

Роман Мінін & Єгор Зігура у Токіо

З 25 по 26 травня 2018 року у столиці Японії відбувся арт-ярмарок Tokyo International Art Fair. Арт-подія об’єднала арт-дилерів, колекціонерів, представників галерей та митців з усього світу в тому числі зі США та Великобританії. Від New Now Gallery, – платформи, що опікується просуванням сучасного українського мистецтва на світовій арені, – були репрезентовані у Токіо чотири автори: Дмитро Грек, Єгор Зігура, Роман Мінін та Олег Тістол.

Єгор Зігура та Роман Мінін поділились своїми враженнями від участі у міжнародному проекті та розповіли ArtsLooker про культуру «Країни Сонця на Сході».

– Які саме роботи – зокрема від вас – були представлені на ярмарку? Що слугувало  критеріями відбору?

Є. З. – Україна постала перед світом сучасного мистецтва творчістю Дмитра Грека, власне моєю, а також Романа Мініна та Олега Тістола. Зі своїх скульптур я обрав дві, що входять до серії «Післясьогодні» – «Кора, що пробуджується» та «Колос, що руйнується».

Р. М. – Були презентовані дві мої картини – «Нагорода за мовчання» та «Природознавство». Більшу з них я розпиляв на невеличкі фрагменти, і коли прилетів до Токіо, то склеїв їх, так би мовити, навспак, у цілісну першопочаткову композицію. Довелося так зробити тому, що при транспортуванні робіт за кордон часто виникають несподівані незручності. Коли я збирав валізи до Японії, мені здавалось, що найкращим шляхом завоювання уваги публіки стануть найсучасніші медіа та традиційний одяг. У віртуальній реальності я пропонував глядачам вiдвiдати проект «Храм Майнiнгу» та на додаток парк скульптур. Людям сподобався мій підхід, і ми отримали позитивні коментарі від відвідувачів, біля нашого стенду збиралася черга.

IMG_2349

– Які проекти вам сподобались, які запам’ятались?

Р. М. – Проект від Тaschen – одного з найвідоміших німецьких видавництв, що презентувало на Tokyo Art Fair чудовий альбом: найцінніші збережені фрески зі спадщини тибетського буддизму.

Є. З. – Мені сподобались фотографії, зроблені Кейко Імадзумі: дві світлини, які передавали усю мальовничість японських пейзажів. Окрім того, на ярмарці були цікаві концептуальні проекти від галерей з Польщі та Росії.

– Чи встигли ви трохи ближче познайомитись з японською культурою?

Є. З. – Насправді у нас було досить мало вільного часу. Ми з Ромою залишились під особливим враженням від споглядання як стародавніх споруд, так і сучасних будівель. Скажімо так – досить колоритно виглядає. Нам пощастило з локацією ярмарки – поруч розташувались визначні місця Токіо. Знайомство з японською культурою розпочалось з Музею Морі. У його фонді зберігаються роботи місцевих та світових художників, а саме колекції скульптур, фотографій та інших творів мистецтва XX–XXI ст. І ще на додачу була змога відвідати Токійську академію мистецтв.

Р. М. – У цій країні відчувається цілковита гармонія, цілковитий феншуй, попри прискорений, саме сучасний темп та спосіб життя. Дуже хотіли відвідати турнір сумоїстів, але, на жаль, це виявилось неможливо, оскільки квитки ще задовго до нього були геть розпродані.

IMG_2164

– Чи вдалося вам поспілкуватись з представниками японської арт-сцени? Чи відомі їм українська культура, українське мистецтво?

Р. М. – В Японії дуже багато незалежних блогерів, тож інформація поширюється дійсно як брехня селом. Це просто ошелешує з найперших хвилин перебування у країні. Наприклад, вже в аеропорту нас з Єгором зустріла команда журналістів. Отож токійці досить природно цікавилися й українським мистецтвом зокрема. Проте очевидно, що вони мають так само стійкий інтерес до багатьох культур. Зараз ми шкодуємо хіба лише про те, що не мали достатньо часу для інтеграції у їхній культурний простір. На ярмарку, де зустрілись представники інтернаціональних ком’юніті, панувала нормальна позитивна атмосфера, і ми не втрачали нагоди презентувати не тільки свою творчість, а й український національний колорит. У нас придбали декілька робіт, тож з певністю можна казати, що японські колекціонери розгледіли справжнє українське мистецтво, не в останню чергу – завдяки старанням New Now Gallery.

Є. З. – Поза робочою-програмою нам вдалося відвідати українське посольство у Токіо. Ми домовились про організацію виставки у Токіо на наступний рік, що найімовірніше визначить загалом нашу подальшу виставкову діяльність за кордоном. Це одна з наших стратегій щодо впровадження українського мистецтва у Японію. Взагалі – у нас безліч планів (посміхається).

– Як ви вважаєте, чи є щось спільне між тенденціями у мистецтві Японії та України?

Є. З. – Я гадаю, сучасний глобалізований світ вже позбувся кордонів, та й досить давно, тож тенденції спільні. Хоча не слід забувати, що арт-сфера та арт-ринок зокрема у нас розвиваються в різних умовах.

Р. М. – У Японії я очікував зустріти бум медiа-арту, оскільки однією з провідних сфер у країні є розвиток нових технологій. Але на локаціях, які ми відвідували, ці мої прогнози не виправдалися. Для себе я зробив принаймні такий висновок: декілька днів – це, мабуть, трохи  замало для дослідження будь-якої галузі, особливо коли ти знаходишся у іншій країні. Всі ці процеси необхідно відстежувати онлайн, а насамперед, звісно, підтримувати зв’язок з арт-діячами.

– Яку б ви дали оцінку стосункам  між нашими країнами?

Є. З. – Дуже приємно, що українське посольство знаходиться у затишному районі Токіо. А взагалі – зазначимо для початку, що наші країни розвивались за різних умов, тож не можна твердити, ніби вони мають між собою якісь такі особливі, приватні стосунки. Наразі ми можемо хіба що поза всіляких сумнівів розділити спільну трагедію та її розуміння – катастрофу на атомних електростанціях. Тим-то я в цілому впевнений, що Україну та Японію попереду чекає плідна співпраця, тож завдання культурних діячів з обох сторін – докласти до цього всі потрібні зусилля.

Бесіду вела Кулікова Вікторія

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Фейсбук та Telegram

03.06.2018

Схожі записи