Максим і Юлія Волошини: «Участь у ярмарках – це довга і кропітка робота на перспективу»

Галеристи Юлія та Максим Волошини / Фото: Олександр Пілюгін для artslooker.com

Галеристи Юлія та Максим Волошин / Фото: Олександр Пілюгін для artslooker.com

SCOPE Art Show – відомий у Сполучених Штатах та Європі ярмарок, що за 17 років свого існування здобув славу злітного майданчика для багатьох молодих галерей та художників. Завдяки своїй інноваційній політиці, активній підтримці починаючих авторів та галерей SCOPE набув статусу впливової події у сфері культури, що дає можливість учасникам заявити про себе, зав’язати контакти, налагодити роботу із колекціонерами.

Вже втретє Voloshyn Gallery стає єдиною українською галереєю, що пройшла відбір SCOPE, представляючи художників, якими опікується, в Базелі, Маямі та Нью-Йорку. На цей раз Voloshyn Gallery демонструвала на своєму стенді роботи Анни Валієвої, Артема Волокітіна і Михайла Деяка. Спеціально для ArtsLooker  Роксана Рублевська зустрілася з галеристами Юлією та Максимом Волошиними, щоб розпитати про участь у арт-шоу.

На кого орієнтований SCOPE і представлені на ньому витвори мистецтва?

Юлія: SCOPE створений для талановитих молодих художників і для колекціонерів, які хочуть відшукати твори нових авторів, по прийнятній ціні.

Максим: У той самий час ми бачили на SCOPE і роботи видатних митців: Воргола, Бєнксі, Кондо, Герста. В цілому, ціни на предмети мистецтва сягали від 3 до 200 тисяч доларів. Однак, якщо порівняти SCOPE і Art Basel, які проходять одночасно кожного червня у Швейцарії та вкінці грудня у США, то другий ярмарок представляє твори мистецтва вартістю від 10 тисяч до десятків мільйонів, в залежності від того, наскільки відомим є автор.

SCOPE відвідують колекціонери, які не тільки цікавляться «іменами», а й покладаючись на свій власний хист, або на свого консультанта, воліють розгледіти майбутню «зірку». Багато хто із кураторів приходять за новими враженнями, свіжими поглядами, що притаманні молоді. Тож не дивно, що серед професійної публіки на ярмарку присутні власники передових галерей, фундацій, музеїв, які для своїх кураторських проектів вишукують нових учасників та партнерів.

SSH_4622

Зараз SCOPE входить в десятку найвпливовіших арт-ярмарків світу. Ви не одноразово відвідували його ще до того, як Voloshyn Gallery стала постійним учасником цього арт-шоу. Як змінився SCOPE за останні 4 роки?

Максим: Як раз у той час як ми брали участь у SCOPE Miami Beach 2016, я натрапив на статтю у відомому американському путівнику Timeout, де порівнювалися ярмарки-сателіти Art Basel у Маямі, а також радили, які із них треба відвідати неодмінно і першими. SCOPE був на другому місці, випередивши престижні Art Miami, Untitled Art Fair. І це не дивно, адже за ці чотири роки стало інакшим усе. Якщо порівнювати те, як змінився ярмарок, відколи ми опинилися у його числі, то SCOPE став набагато лаконічніше та «чистіше». Нові, дорожчі та зручніші локації у більш престижних районах, загальний дизайн усього ярмарку продуманий до кожної дрібниці. Навіть стіни кожного боксу вищі та з більш якісних матеріалів. Експозиції стендів тепер скоріше скидаються на музейні виставки, ніж на мистецький ярмарок. А усе це грає неабияку роль у презентації творів мистецтва.

Юлія: До того ж зараз кураторський відбір учасників SCOPE набагато жорсткіший. Тепер над проектом працює інша команда. Окрім того, великі суми організатори інвестують у промоушен, що також піднімає рейтинг події, всі бажають її відвідати. У цьому ми змогли пересвідчитись коли на VIP відкриття  SCOPE New York завітала така кількість відвідувачів, яка ледь могла поміститися у не дуже то і тісному Metropolitan Pavilion, і у Маямі було те саме, сусідній павільйон Untitled Art Fair був ледве не пустий, у той час як у павільйоні SCOPE було людно усі шість днів ярмарку.

Чому більшість творів належить саме місцевим американським майстрам?

Юлія: Так, фактично більшість робот, які представлені на SCOPE, дійсно належить американцям, але я б не вважала це кураторською «дискримінацією». Така ситуація пов’язана з тим, що багато галерей просто не хочуть витрачати кошти на участь, ризикуючи не продати роботи. Не всі молоді інституції, які проіснували до 5 років, можуть дозволити собі відвідати мистецькі події такого рівня, адже ти маєш інвестувати незалежно від того, яким буде фінальний результат.

Максим: Я теж вважаю, що це не пов’язано з тим, звідки ти приїздиш. На усіх трьох SCOPE (у Базелі, Маямі та Нью-Йорку) де ми брали участь, були представлені галереї із Лондону, Берліну, Парижу, Токіо, Сеулу, Мілану, Праги. Безумовно, коли ярмарок проходив у США, основна частина галерей була із Лос-Анджелесу, Бостону, Сан-Франциско, Нью-Йорку,Чикаго та  інших американських мегаполісів, що пояснюється меншою вартістю участі та перевезення робіт для місцевих галерей.

Маю сказати, якщо заявлені автори та їх твори сильні, то вони обов’язково потраплять на SCOPE. Проте знайти гроші на участь все ж таки знадобиться самостійно.

Що, на ваш погляд, формує престиж ярмарку?

Максим: Експоновані роботи. Вони мають найбільше значення і формують потрібну публіку з колекціонерів, кураторів, галеристів, і просто відвідувачів.

SSH_4600

Як Voloshyn Gallery вдалося потрапити на SCOPE?

Юлія: Думаю, тут важливо обирати саме той ярмарок, який найбільше співзвучний із діяльністю галереї. За десять років існування Voloshyn Gallery ми з Максимом відвідали ледве не всі світові арт-ярмарки і методом виключення обрали той, який підходить нам. Минулого року ми просто подали заявку на участь, нічого не очікуючи, з цікавості, і нас одразу відібрали. Для команди SCOPE важливо як те, кого з художників ти збираєшся представляти, які саме конкретні твори пропонуєш, а також не менш важливою є активна діяльність галереї. Організатори обов’язково поцікавляться реалізованими і запланованими кураторськими проектами, публікаціями про них у пресі та історією галереї.

Які складнощі можуть виникнути в галереї під час підготовки до свого першого ярмарку?

Юлія: Галеристи мають розуміти, що для ярмарку вони – клієнти, а не партнери. Саме тому важливо уважно читати кожен пункт договору, в якому прописані всі деталі участі. Якщо ваш перевізник з картинами запізнився чи порушив правила, ви маєте сплатити штраф. Якщо є необхідність скористатися додатковими послугами, такими як індивідуальний дизайн боксу, додаткове освітлення — це також не буде безкоштовним.

Вартість стенду залежить від вартості робіт, які на ньому представлені?

Максим: Ні, ти можеш виставляти предмети мистецтва на будь-яку суму і сплачуєш лише за орендовану площу. Важливо усвідомлювати, що участь у ярмарках – не гарантує продажів, а вкладені гроші можуть і не повернутися. Це довга і кропітка робота на перспективу.

Деякі індивідуальні стенди на ярмарках стають справжньою подією. Як ви оформлювали свій стенд?

Максим: В минулому році, коли ми дебютували на SCOPE Basel, у нас був соло-стенд художника Михайла Деяка. Це значно простіше, аніж поєднувати роботи різних художників, непов’язаних між собою однією концепцією.

Юлія: Цього разу на SCOPE New York 2017 інтер’єр боксу нам допомагав створювати дизайнер, аби органічно об’єднати роботи всіх трьох художників на одній площі. В результаті наш стенд не залишився без уваги, навіть ще до офіційного відкриття працівники із команди SCOPE, яких вже мало чим здивуєш, підходили щоб привітати нас із виразною експозицією.

Великі галереї учасники того ж Art Basel, що мають історію не одне десятиріччя, зазвичай працюють із архітектурними бюро. Для них розробляють індивідуальний концепт виставкової площі, залучаючи надсучасні технології. Перед виставкою триває справжнє будівництво, грошей та матеріалів не шкодують.

І от, ти заходиш на такий стенд і відчуваєш як тобі приємно і м’яко йдеться, потім дивишся, а підлога вкрита найдорожчими килимами, все продумано до дрібниць, світло налаштоване. Все, аби підсилити враження від творів художників. Кожен стенд — абсолютно нова унікальна атмосфера, виходить, що ти запам’ятовуєш не тільки конкретні твори художників, а взагалі кожен окремий стенд галереї, враження яке залишається від цілої експозиції. Звичайно, вартість такого концепту та його реалізація нерідко перевищує оренду самої виставкової площі.

Чи існує на ярмарках такого рівня внутрішня конкуренція між галереями?

Юлія: Ні, навіть навпаки. Іноземні галереї тут намагаються познайомитися, жваво діляться цінними порадами, досвідом, навіть ведуть переговори про подальшу співпрацю. Якщо роботи на одному стенді продаються, а чийсь інший стенд залишається без уваги, то його власник просто аналізує, що саме він зробив не так. На наступний рік ця галерея не повторює своїх помилок і успішно реалізує роботи своїх художників.

Яке значення для художника має відвідування ярмарок? Чому корисно там з’являтися, навіть коли тебе не представляє жодна з галерей?

Юлія: Важливо, щоб художник міг бачити свою творчість у масштабі цілого світу. Це дає змогу молодим авторам подивитися ширше, перестати бути локальними і забути про якісь упередження та міфи, що поширені вдома, перестати боятися критики чи звинувачень у плагіаті. Українське мистецьке середовище має інтегруватися у світове, а не бути відірваним від нього.

SSH_4681

Максим: Відвідування ярмарок корисне хоча б тим, що ти починаєш інакше сприймати світ. Перестаєш думати, що він закінчується за межами України. Художник розуміє, що категорії «популярного» і «комерційно привабливого» дуже умовні. Те, що може здатися новим в Україні, ніхто не сприйматиме в США. Коли наші співвітчизники не бачать мистецтво інших країн, в них замилюється око і втрачається здатність мислити більш глобально.

Юлія: Проблема в тому, що багато галерей, в яких не вийшло потрапити на події світового рівня, вважають, що тобі також немає сенсу навіть намагатися. Ситуація нагадує теорію «Відра з крабами». Якщо поодинці ці тварини легко могли б вилізти з відра, то коли їх багато, це виявляється неможливим, адже вони починають тягнути один одного вниз. Таким чином, термін «менталітет краба» можна використати в описі улюбленої установки ледачих «В мене не вийшло – і в тебе не вийде».

Чи правда, що деякі успішні художники, які виставляються на ярмарках, беруть собі виконавців, створюючи лише ескізи? Це означає, що автор може навіть не вміти малювати?

Максим: Ми живемо у світі, де необов’язково все робити самому. Якщо твої ідеї випереджають час, механічну роботу можна довірити підмайстрам. Певна річ, це трапляється нечасто. Хоча якщо художник володіє довершеною технікою і знає про матеріали все, йому легше експериментувати.

Юлія: В галерейному бізнесі ситуація аналогічна. Коли ми тільки відкрили галерею, нам доводилося все робити власноруч: писати релізи, запрошувати гостей, формувати експозицію, вести екскурсії, але сьогодні цим займаються окремі люди. Ми багато думаємо над стратегією розвитку, новими проектами, ведемо переговори з аукціонами, ярмарками і колекціонерами. Насправді це займає купу часу, тому зобов’язує розширювати штат.

Читайте: Базель-столиця сучасного мистецтва

Процес вибору учасників ярмарків залишається незрозумілим для глядача. За яким принципом вибір здійснюється?

Максим: Що стосується відбору, який здійснюють куратори арт-шоу, ми можемо тільки робити припущення щодо цього. Нові образи, актуальні сюжети та ідеї, нові засоби та матеріали їх вираження, нові медіа — думаю, що твори, які володіють сукупністю цих рис, і відбирають куратори. Ярмарок такого рівня у жодному разі не має скомпрометувати себе, тому відбирають дуже ретельно, уважно вивчають роботи кожного художника. До речі, не усіх авторів беруть, одного разу ми подали на затвердження кількох художників, і замість однієї з авторок куратори SCOPE попросили запропонувати когось іншого.

Юлія: У Нью-Йорку ми презентували роботи трьох художників, двоє з яких яких успішно продалися. Ми дуже задоволені цим.

Отже, чекаємо на свіжі ідеї від українських художників, аби представляти їх проекти за кордоном у майбутньому. А також радимо слідкувати за публікаціями про сучасне мистецтво та мистецькі події у світі. До речі, ми робимо репортажі із наших мандрівок та відряджень, публікуємо фотозвіти із музеїв та галерей, які відвідуємо, для того, щоб розширювати кругозір наших художників та аудиторії. Ми віримо, що українські автори будуть цікавими та актуальними за кордоном, головне невпинно працювати!

Автор: Роксана Рублевська

Фото: Олександр Пілюгін

03.05.2017

Похожие записи