Історія створення картини «Танець» Анрі Матісcа, і чому вона дратувала тодішню публіку

Танець. Анрі Матісс, 1910 рік. Ермітаж, Санкт-Петербург

Анрі Матісс, «Танець», 1910. Ермітаж, Санкт-Петербург

Французького митця Анрі Матісса називали «диким» художником за те, що він наважився спростити закони живопису. Дивлячись на його полотна публіка обурювалася, критикувала його, але при цьому постійно робила у нього замовлення. Одне із найвідоміших полотен художника «Танець», 1910 року вважається провокаційною картиною. Оголені, танцюючі тіла на полотні, широкі мазки — все це злило і, в той же час, приваблювало глядачів.

Якось у 1908 році в майстерню до Анрі Матісса в Парижі заглянув російський промисловець і колекціонер Сергій Щукін. Він зробив художнику замовлення на кілька картин, щоб прикрасити парадні сходи свого нового будинку у Москві. Колекціонер захотів, щоб художник написав щось таке, що буде символізувати музику і танець. Матісс недовго думаючи з радістю погодився, адже в його голові вже тривалий час зріла ідея якоїсь алегорії на танці.

Для створення відомої картини художника надихнула діяльність на той час відомого організатора балету в Парижі Сергія Дягілєва та грецький вазовий живопис. На майже чотирьох метровому полотні Матісс зобразив, танцюючих у хороводі дівчат, спростивши їх зображення майже до схематизації. Йому на диво вдалося передати експресію через мінімальну кількість кольорів. Їх майстер застосував тільки три, які символізують собою внутрішній жар, що поєднує небо і землю та тіла танцівників. Сам же хоровод уособлює експресію божевільного ХХ століття.

Анрі Матісс, "Музика", 1910. Ермітаж, Санкт-Петербург

Анрі Матісс, «Музика», 1910. Ермітаж, Санкт-Петербург

Крім відомого «Танцю», художник написав для Щукіна ще дві картини в тому ж стилі, що мали назву «Музика» та «Купання, або Медитація», останнє залишилося незавершеним. Перед тим, як відправити два полотна замовнику до Царської Росії, вони  були виставлені на загальний огляд в Осінньому салоні в Гранд-Пале, але картини Матіса отримали від публіки негативні відгуки та обурення.  Глядачі не звикли до такого новаторства у живописі, їх дратували неприкриті окремі частини тіла, прості недбалі лінії та всього лише три домінуючих кольори.

Колекціонера Сергія Щукіна одразу звинуватили в несмаку, назвали його збирачем сміття і мало не божевільним. Злякавшись такого психологічного тиску він відмовився забирати картини у Матісса. Але вже через декілька днів, будучи на пів дорозі з Парижу до Москви, Щукін змінив своє рішення, не дивлячись на погані відгуки він написав телеграму художнику, щоб той все-таки йому надіслав ці картини. Він просив у повідомлення у Матісса вибачення за свою слабкість і боягузтво та наполягав, щоб автор замалював ці місця, які спричинили критику.

Після настання Жовтневої революції і приходу до влади більшовиків Сергій Щукін в поспіху покидає Царську Імперію, колекцію довелося також залишити. Всі полотна було націоналізовано і відправлено до Ермітажу.

За весь час колекціонування Щукіну вдалося створити унікальну збірку французького авангардного живопису, в якій були полотна Гогена, Моне, Матісса, Пікассота та інших відомих представників західного мистецтва. За оцінками аукціонного дому Sotheby’s, вартість колекції Сергія Щукіна на 2012 рік становила $ 8,5 мільярдів.

Джерела: artslooker.com, kulturologia.ru, wikipedia.org

12.06.2016

Похожие записи