/var/www/cdpolya9961/data/www/artslooker.com/wp-content/themes/looker
http://artslooker.com/wp-content/themes/looker

Діана Факш: «Головне на конкурсі-бути собою: забути хто ти, забути про все, чого тебе навчали»

Художниця Діана Факш

Художниця Діана Факш / Фото: artslooker.com

Ім’я молодої київської художниці Діани Факш стало відомо нашій редакції після того, як ми дали премію її пейзажній композиції у рамках художнього конкурсу для студентів «Срібний мольберт», який проходив в Ужгороді навесні цього року. Наші погляди співпали також із вибором цієї ж роботи з українським арт-дилeром Ігорем Абрамовичем. Тільки на сцені ми дізналися, хто автор, нe знаючи до цього жодної інформації про виконавця. Оскільки умови конкурсу як для журі, так і для партнерів полягали в тому, що обирати свого фаворита можна було тільки за номером певної роботи учасника. Премія порталу ArtsLooker полягала в тому, щоб організувати першу персональну виставку молодої художниці в київському арт-просторі SKLO, відкриття якої відбудеться вже 11 вeрeсня. Ми поспілкувалися із Діаною Факш, розпитали про її творчу діяльність, як вона потрапила на конкурс та її рекомендації наступним конкурсантам.

Діана, розкажіть про себе, де навчаєтеся та як довго займаєтеся мистецтвом?

В цьому році я закінчила Національну Академію Образотворчого Мистецтва та Архітектури, факультет живопису, а саме майстерню Миколи Стороженка, за спеціальністю сакральний та храмовий живопис. Я отримала ступінь бакалавра, і зараз продовжую навчання на магістратурі в НАОМА.

А займаюся я творчістю ще з дитинства. У трьохрічному віці батьки віддали мене до художньої школи, яка з першого і по одинадцятий клас поєднувала загальноосвітню програму з творчими дисциплінами. Середню освіту здобула за спеціальностями живопис та декоративно-прикладне мистецтво. Після закінчення школи почала відвідувати художню майстерню Віри Крутіліної та відповідно дальше навчатися в НАОМА.

А коли саме ви зрозуміли, що хочете здобути художню професію?

Якщо десь до 5 класу, я ще хотіла бути лікарем, як моя мама, то вже наприкінці навчання я точно знала, що хочу бути художником. Тож пишу я дійсно все життя, ніколи в мене не виникало питань, чому я це роблю. Просто мені це подобається!

Ви приймали участь у Всеукраїнському студентському конкурсі з живопису «Срібний Мольберт, який проходив цієї весни в Ужгороді. Як ви дізналися про нього та що вам найбільше сподобалося у змаганні?

Про конкурс я дізналась від подруги, яка мене і спонукала прийняти участь. Мені дуже сподобалось те, що молоді художники з різних куточків України мали нагоду зібратись в одному місці та побачити, хто що робить, повчитись один в одного. Користуючись нагодою, хочу подякувати за організацію конкурсу та за те, як нас прийняли в Ужгороді — все було на найвищому рівні. Я думаю, що всі учасники залишились дуже задоволеними. Планую знову прийняти участь в «Срібному Мольберті» і повернутись ще в це затишне місто.

У конкурсі було три творчих завдання: пейзаж, імпровізація та портрет, яке із трьох завдань було найскладнішим для вас?

Мабуть імпровізація була найскладнішою: я погано зрозуміла завдання і, я зовсім не уявляла, що буду робити. В результаті залишилась не задоволеною найбільше саме композицією. Також важко було обрати якесь одне конкретне місце для пейзажу, адже Ужгород дійсно дуже красивий. Тож я не встояла і мені довелося зробити збірний образ.

Чи відбулися якісь творчі зміни у художньому стилі після конкурсу, можливо рекомендації журі, чи організаторів змусили вас дещо по-іншому глянути на подальший розвиток?

Думаю, що певні зміни точно відбулись: я стала більш спокійною до чужої критики і стала більше довіряти власним відчуттям. Сам конкурс, процес, і вибір суддів змусив всіх дещо інакше подивитись на речі, звернути увагу на те, що притаманно кожному особисто, чому варто приділяти більше уваги. Сам сенс змагань був не в перемозі, а в процесі. Не знаю як інші, але я ще більше переконалась в тому, що мені потрібно дорослішати в творчому сенсі і бути більш самостійною.

IMG_8155

Ви отримали два спеціальні призи за свій пейзаж від партнерів конкурсу «Срібний мольберт» – грошову винагороду від відомого арт-дилера Ігоря Абрамовича та організацію персональної виставки у арт-просторі «SKLO» від порталу ArtsLooker. Опишіть свої емоції, коли зі сцени прозвучало ваше ім’я? 

Я навіть і не думала, що отримаю винагороду за свій пейзаж, якщо чесно. Стосунки з пейзажами в мене завжди були складні і неоднозначні. Було дуже неочікувано і тому вдвічі приємніше, що моя робота сподобалась. Це підтримує і спонукає працювати далі ще більше.

Які рекомендації ви могли би дати наступним учасникам конкурсу, щоб їх також могли відзначити партнери та журі?

Головне на конкурсі — бути собою: забути хто ти, забути про все, чого тебе навчали, забути про правила, забути, що ти на конкурсі — просто малювати в своє задоволення і показати своє власне враження від побаченого.

Вже зовсім скоро 11 вересня у арт-просторі «SKLO» відбудеться ваша персональна виставка «Пейзаж на ніби» за підтримки ArtsLooker. Які саме роботи будуть представлені в цій експозиції?

Оскільки відзначеним на конкурсі був саме мій пейзаж, я вирішала спробувати себе в цьому трохи більше. Тож загалом це будуть пейзажі, які оточували мене цим літом,  буде й декілька старих робіт. Приходьте і побачите (сміється)!

Це буде перша ваша персональна виставка у вашій художній кар’єрі?

В мене вже була виставка, на якій було представлено дуже багато моїх робіт, але вона не була персональною. Тож так, це буде мій перший досвід, і я дякую ArtsLooker за надану мені можливість проведення цієї експозиції.

Це буде повністю новий проект, чи глядачі побачать ще щось із ранішнього вашого доробку?

Це новий проект, але будуть присутні декілька старих робіт. Глядачі матимуть змогу побачити ті зміни, які відбулись в мені, як в художнику за 4 роки.

Що ви очікуєте від цього проекту?

Я хочу подивитись на свої роботи зі сторони, не як художник, а як глядач. Це допоможе мені зрозуміти, в якому напрямі мені рухатись далі. Мені цікаво, чи не залишать байдужими інших людей мої картини.

10.09.2017

Схожі записи