Про нас

Українська артжурналістика складається з низки епізодичних спроб і помилок. Українські медіа про мистецтво змушені покладатися на самих себе і рухаються завдяки невтомності редакторів і редакторок і щедрим жестам меценатів. Такий стан артмедіа цілком відповідає стану мистецької сфери. Можливо, в Україні ніколи не буде своїх ArtNews чи Frieze, як ніколи не буде MoMA чи Tate (чи можливі й потрібні вони у країні, позбавленій привілеїв першого світу?). Натомість у нас завжди будуть нішеві, ультранішеві та просто маленькі й завзяті медіа, які керуються жвавою цікавістю більше, ніж аналітичними показниками, і цінують авторську свободу і голос більше, ніж вивірений стиль і досконалий бренд.

Артслукер — саме таке медіа. Нам важливо давати культурним професіоналам і професіоналкам відчуття видимості й визнання їхньої роботи. Нам важливо слідкувати за артпроцесом, аби суспільству було легше впізнати й визнати його активність і насиченість. Нам важливо тримати звʼязок із українським мистецтвом в Україні та світі.

Артслукер існує з 2016 року. За цей час ми змінювали стиль, підхід та метод, але не змінювали вектор — ми вдивляємося в українське мистецтво, щоб передати побачене далі у світ і створити довкола нього продуктивний дискурс і жвавий гомін голосів.

Ми цінуємо авторську чесність та стиль і намагаємося не втручатися в авторське бачення, редагувати лагідно та інтерпретувати доступно. Наше головне завдання — посилювати українське мистецтво. Ми не підтримуємо насилля, ксенофобію, мізогінію та інші форми шовінізму і не толеруємо такі погляди у своїй роботі. Як англомовне медіа, ми не прагнемо говорити англійською як носії мови, натомість цінуємо східноєвропейську англійську та інші форми нерідної англійської як автентичні та агентні. Коли ми робимо помилки, ми завжди їх виправляємо. Ми використовуємо фемінітиви, англіцизми, сленг і, якщо знадобиться, анекдоти.